Віртуози «паперових полів»

У нашій країні є державні установи, біля яких ледве не щодня протестують громадяни. Це, до прикладу, Національний банк. А от Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) у цьому розумінні «не пощастило».

Вона не тільки розташована у такому місці, що мало хто й знатиме, якщо до неї прийдуть пікетувальники. А ще справа в тім, що у її роботі, як вважає керівництво служби, все гаразд. Завдяки злагодженій роботі команди та за сприяння Мінагрополітики Держгеокадастру 2016 року вдалося показати гідний результат, відзначають у службі. 

Серед ключових досягнень Держгеокадастру, на думку його керівника Олега Цвяха, запровадження екстериторіальності погодження проектів землеустрою, збільшення кількість проведених земельних аукціонів, розширення переліку осіб, які здійснюють внесення та надання відомостей з кадастру, виключення можливості впливу чиновника на результат розрахунку нормативної грошової оцінки, позитивна динаміка передачі земель учасникам АТО, новий сервіс, який через публічну кадастрову карту дозволяє відслідковувати дії органів влади в режимі реального часу, запровадження низки електронних послуг.

Так, служба працює. Відтак пікетувальники тут радше виняток, ніж правило. Хоча навіщо мерзнути і протестувати з плакатами в руках, коли у даної держустанови є власний сайт. Сюди можна надсилати свої дописи. «День», наприклад, з інтересом ознайомився з коментарем Надії Попової до вищенаведених вижимок (зроблених сайтом) з публічного звіту Держгеокадастру, проголошеного  Цвяхом. «Так, — ніби погоджується Попова, — Держгеокадастр в тесній зв’язці з Мінагрополітики у 2016 році... віртуозно вивів з державної власності 250 гектарів сільськогосподарської землі у Музичанській сільраді Києво-Святошинського району Київської області. Пані Приходько Людмила Олександрівна (в.о. начальника головного управління Держгеокадастру у Київській області) з ранку до ночі три дні підписувала накази про виділення двох гектарів в одні руки 140 громадянам України. І вони ще навіть не встигли зайти на ґанок будинку на Серпова, 3/14 в місті Києві, а наказ про затвердження проектів землеустрою цим громадянам вже був підписаний. Браво! Відмінна робота! 11 мільйонів американських доларів лягли до кишені керівників Держгеокадастру та Мінагрополітики».

Звичайно, ці звинувачення ще потребують перевірки і тільки тоді перетворяться на факт. Та чи поодинокі такі факти? Минулого тижня два дні провели під будівлею на вулиці Народного Ополчення, де розташований Держгеокадастр,  протестувальники з Липковатівського аграрного коледжу Харківської області. Цей державний навчальний заклад і його колектив, який готує агрономів та ветеринарів, надаючи їм не тільки теоретичні знання, а й практичні навички з вирощування органічної продукції, в один день втратив майже всю  землю, яку обробляв і десятиліттями з року в рік поліпшував, вносячи виключно органічні добрива.

Її новими господарями не без допомоги геокадастру стали невідомі люди, які ніколи раніше й не ступали на ту землю. Потім були численні виграні судові засідання. І аграрії вже мали надію незабаром розпочинати весняні польові роботи... Та раділи зарано — система геокадастру не поспішала дослухатися до судових рішень.

Щоправда, відповідаючи на запитання «Дня» після виголошеного звіту, пан Цвях показав, що готовий співпрацювати з постраждалими аграріями. Вказавши, що рейдерське земельне захоплення в Липковатівці було проведено ще до його керівництва установою, він розповів, що зустрівся з представниками коледжу. З ними, за його словами, створено робочу групу, яка детально розбиратиметься по кожній ділянці і кожному полю. Однак Цвях не зміг прогнозувати, коли, навесні чи лише восени, постраждалі аграрії зможуть знову працювати на своїй землі...

Однак враження від слів чиновника усе ж склалося позитивне. Його псує лише те, що Людмилу   Приходько, як свідчить сайт Київського головного облуправління, усе ще не відсторонено і вона продовжує виконувати обов’язки керівника... І ще більше світлий образ Держгеокадастру «засмутило»  повідомлення Держаудитслужби, надіслане «Дню».

Вона провела державний фінансовий аудит (за січень 2013 — листопад 2016 року) виконання Держгеокадастром бюджетних програм та діяльності підпорядкованих підприємств. При цьому, зокрема, встановлено, що за належного бюджетного фінансування програми «Загальнодержавні топографо-геодезичні та картографічні роботи, демаркація та делімітація державного кордону» Держгеокадастр не забезпечив повного та ефективного виконання робіт з демаркації російсько-українського державного кордону (на ділянках, що не входять до зони АТО).

Аудитори також відзначають, що неякісне виконання органами Держгеокадастру цілей та завдань, передбачених бюджетною програмою «Проведення земельної реформи», призвело до внесення недостовірних даних до публічної кадастрової карти України. А це спричинило до численних випадків накладок земельних ділянок; недостовірності даних про власників земельних ділянок; присвоєння за результатами інвентаризації земель кадастрових номерів ділянок, які вже мають такі номери тощо. В системі Держгеокадастру виявлено неефективне використання коштів державного бюджету і державних підприємств, а також упущені можливості додаткового надходження фінансових ресурсів майже на 400 мільйонів гривень.

Держгеокадастр та його територіальні підрозділи не виконували наданих ним повноважень з контролю за оплатою оренди земель сільгосппризначення. Через це місцеві бюджети недоотримали понад 14 мільйонів гривень. Територіальні органи Держгеокадастру не виконали рекомендацій щодо ставки оренди для державних земельних ділянок сільгосппризначення, через що місцеві бюджети не отримали розрахунково понад 300 мільйонів гривень на рік. На жаль, про ці висновки аудиторів у звіті голови Держгеокадастру не згадувалося...