Віталій ГАЙДУК: від нових газових цін Україна матиме «шалені збитки»
У вівторок на сайті Бі-Бі-Сі (Київ) з'явилося інтерв'ю з Віталієм Гайдуком — колишнім віце-прем'єром з паливно-енергетичного комплексу, а нині президентом консорціуму Індустріальна Група, який керує активами компанії Індустріальний Союз Донбасу (ІСД). За день до кінця минулого року, в розпал російсько-української газової «війни», Президент Віктор Ющенко заявив у телевізійному виступі, що знову призначить пана Гайдука на посаду віце-прем'єра з ПЕК. Однак цього так і не сталося. Відповідаючи на запитання щодо цього, Віталій Анатолійович зауважив: «Я не маю пояснень ані від Президента, ані від його служби, ані від прем'єр-міністра, ані мотивів, що відбулося, і чому не відбулося це призначення. Було обговорення, були пропозиції, були розмови, але це не означає, що після цього має бути указ. Можливо, Президента не задовольнила моя розмова з ним».
Додамо: Президента, мабуть, не задовольнила не стільки розмова, скільки принципові погляди Гайдука на розв'язання газової суперечки двох країн. Ось як викладає їх фахівець у даному інтерв'ю: «Ми вели переговори з Росією стосовно ціни — чи 50 доларів, чи якась формула. Крім того, ми жодного разу не вели з Росією розмови про сутність цієї формули. Дотримувалися позиції, що у нас є додаток №4, і там зафіксована ціна до 2009 року. Якщо вже ми мали таку позицію, то ми мали згідно із контрактом звернутися до Стокгольмського арбітражного суду, або хоча б залучити незалежних експертів, юридичні компанії, які могли б дати оцінку нашій позиції та наших перспектив. Але ми бачили, що нічого не відбувається, а потім відбулася незрозуміла угода, яка на сьогодні дає незрозумілу формулу ціни.
Гадаю, і Президент також розуміє багато «мінусів» цього контракту, і те, що їх більше, ніж «плюсів», але є один «плюс» — це та міфічна ціна у 95 доларів, яка, враховуючи передвиборні процеси, може задовольнити. Якщо за цим не стоїть щось інше... Ціна є значно вищою. Мінімально вона складає 103 долари, це якщо припустити, що весь газ в Узбекистані, Туркменістані та Казахстані купується по 50 доларів. Якщо це взяти і порахувати на калькуляторі, то ми маємо відповідь таку: ця ціна є політичною. І збитки, які отримає компанія «РосУкрЕнерго», будуть на першому етапі компенсовані за рахунок експорту. А далі вони ж не будуть нести збитки, — після того, як вони отримають монополію на ринку газу, за винятком газу для населення, ціна буде змінюватися».
Окрім того, Гайдук бачив зовсім інший шлях розв'язання газової кризи: «Наші пропозиції полягали у тому, що починати треба було не з Росії, а з Узбекистану, Казахстану, оскільки сам факт, що у вас є туркменський контракт, ще не означає, що у вас є туркменський газ. Тому, аби вести переговори із Росією, треба було відповісти на перше питання: чи є у нас туркменський контракт, і чи можемо ми протранспортувати цей газ територією Узбекистану та Казахстану. А далі з Росією задіювати відповідні домовленості, які були підписані щодо російських гарантій транспортування туркменського газу до нас, і наших — щодо транспортування російського газу».
Не могли сподобатися Президенту, який цілковито схвалив газову угоду з Росією, і оцінки Гайдука стосовно її наслідків для України: «...Велика кількість підприємств буде стояти на межі якихось непопулярних заходів, починаючи від скорочення працівників, і завершуючи зупинкою підприємств чи різким скороченням обсягів виробництва. Є багато підприємств, для яких газ є сировиною: це хімія, виникне питання, що робити із цементною промисловістю. Крім того, треба ж рахувати не тільки прямі збитки від підвищення ціни на газ, треба дивитися на ті мультиплікатори, які почнуть працювати, оскільки будуть збільшені ціни практично по всім ланцюжкам. Відповідно будуть реагувати ціни на електричну енергію, на воду — і зараз їх прорахувати неможливо, бо ми ще не маємо остаточної ціни на газ для підприємств. Поки ми маємо інформацію, що вона буде близько 108 доларів. В такому випадку збитки для економіки будуть шаленими».
Втім, зважаючи на те, що Президент повідомив про призначення, яке врешті не відбулося, ще до того, як країна дізналася про підписання газових угод, можна припустити, що проти Гайдука виступили «друзі» Президента у паливно-енергетичному блоці уряду, яким не був потрібний такий керівник. І Президент, під їхнім впливом, відмінив вже прийняте рішення... Якщо це так, а своїх версій секретаріат Президента не висуває, то над цим фактом варто глибоко замислитися...
