Війна блокад

У відповідь на однобічний вихід Росії з угоди про зону вільної торгівлі з Україною у рамках СНД і запровадження РФ санкцій проти України, а головне — у відповідь на агресію в Донбасі і Криму в нашій країні наприкінці минулого року набули чинності зміни до Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність». Згідно з ними уряд України отримав повноваження застосовувати адекватні заходи економічного характеру до держави-агресора.

Чи вдалося в результаті блокади й ембарго ослабити агресора, завдати шкоди його військовому потенціалу? Відповідаючи на це запитання «Дня», директор економічних програм Центру ім. Разумкова Василь Юрчишин зазначив, що Україна сама практично не може впливати на економічний і військовий потенціал Росії. Але об’єднавши свої зусилля з країнами Заходу, передусім США і Європою, в обмеженні й забороні постачань товарів не лише військового, а й подвійного призначення, що можуть використовуватися також і в цивільній сфері (у нафтовидобуванні, торгівельній сфері), — це найістотніший вплив. Крім того, були запроваджені певні фінансові обмеження у банківській сфері, й навіть самі лише розмови про обмеження доступу до системи міжнародних розрахунків Свіфт, думається, справили враження й змусили замислитися.

Отже, головну роль зіграли західні санкції. До того ж Україна при їх запровадженні ще й затримувалася, відставала. «І це виглядало несерйозно, — вважає експерт. — Захід докладав зусиль й навіть зазнавав певних збитків. І навіть те, що українська економіка неабияк залежала від російської, не могло бути виправданням для зволікання в цій справі з нашого боку. У першу чергу, це, звісно, стосується тих товарів, які могли завдавати Україні не лише збитків, а й спричиняти смерть наших воїнів. Саме Україна мала б починати або запроваджувати санкції одночасно, але, в усякому разі, не зволікати з покаранням для агресора».

«Справді, є речі, товари, якими не можна торгувати, ділитися з державою, з якою у нас військовий конфлікт. Це зброя, оборонні технології. Усе інше, — упевнений економіст-міжнародник, професор Олексій Плотников. — Що більше буде представлена наша продукція на міжнародних ринках, то краще це буде для України, для наповнення нашого бюджету». Як приклад він наводить ініційоване нашою країною припинення авіаційного сполучення з сусідньою державою. «Але якби літаки зі словом «Україна» стояли в аеропортах сусідньої держави, — передбачає Теслярів, — то лише сам факт присутності там українського літака слід було б розглядати як позитив».

«Крім того, пасажирські перевезення, хоч як би там було, не припинилися, — зазначає він. — Але наша країна на цьому втратила, оскільки відповідні рейси виконуються не українськими авіакомпаніями, а літаками третіх країн. У результаті втрачаються доходи державного бюджету». Експерт також виступає проти економічної блокади окупованих територій. Він вважає, що Україна і там має демонструвати свою економічну присутність. У цьому його підтримує економічний експерт Всеволод Степанюк. Він нагадує, що офіційно ніякої війни між Україною та Росією немає. І хоча Росія в однобічному порядку вийшла із зони вільної торгівлі СНД з Україною, ніяких ембарго, згідно з правилами СОТ, бути не може. Будь-які ембарго, особливо на транзит, з обох боків — порушення правил СОТ. А членами цієї організації, нагадує експерт, є і Україна і Росія. Він припускає, що порушення правил міжнародної торгівлі може призвести до серйозних взаємних позовів.

Але, нагадаємо, Росія першою почала застосовувати проти України різні санкції, прагнучи підірвати українську економіку й зробивши їх потім своїм брендом на світовій арені. Сьогодні її ембарго діють і проти інших її опонентів — Туреччини, Європейського Союзу, США. Чи слід Україні просто змиритися також і з торгівельною агресією? Думається, нам слід шукати шляхи для компенсації втрат на всіх можливих виробничих, торговельних і логістичних фронтах. Так, минулого тижня Азербайджан, Казахстан, Грузія й Україна підписали протокол про встановлення конкурентоспроможних пільгових тарифів на вантажоперевезення Транскаспійським міжнародним транспортним маршрутом. І минулої п’ятниці з Іллічівського порту вирушив у напрямку Казахстану й Китаю перший контейнерний потяг. Отже, у війні блокад, незважаючи ні на що, намічається український прорив.