Власників банків перевірять... Але не всіх

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) спільно з МВФ запускають аудит збанкрутілих банків. Про цю ініціативу під час засідання прес-клубу повідомив заступник директора-розпорядника Фонду Андрій Оленчик. «Одна з умов співпраці з МВФ — розслідування Фондом гарантування вкладів причин банкрутства банків...» — розповідає заступник директора-розпорядника ФГВФО. За словами Оленчика, підписавши меморандум з МВФ, Україна в особі уряду і НБУ погодилася на це. І починається пошук механізмів впровадження ідеї в життя. «Нині перебуваємо на стадії узгодження технічного завдання з МВФ для аудиторів», — пояснив Оленчик. Аудиторів відбирають на підставі відкритого тендеру. Вони й будуть здійснювати спеціальний аудиту. Заступник директора-розпорядника ФГВФО зазначає, що застосують його до двох проблемних банків: одного великого й іншого — трохи меншого. Суть аудиту — з цифрами і фактами встановити першопричину банкрутства банків. Якщо результати покажуть, що до цього призвели дії власників чи топ-менеджерів, каже він, то клієнти банку зможуть вимагати у власників і керівників неплатоспроможних установ компенсації збитків.

У Фонді визнають, що «цей шлях буде непростими», але наполягають на своєму. Поки власники значної частки в банках не нестимуть матеріальної відповідальності, каже Оленчик, «наші спроби щось зробити в банківській системі нагадуватимуть ситуацію проведення АТО з відкритим кордоном з Росією».

Отже, 2015 рік у ФГВФО обіцяє пройти під гаслом — шукаємо нечесних власників і топ-менеджерів. А поки механізм відпрацьовується, Фонд передає до судів порушення, віявлені в збанкрутілих банках. «Щодо тих банків, які нам передали, направлено до правоохоронних органів 228 заяв. На їх підставі порушено 115 кримінальних проваджень. За 29 заявами ми дістали відмову у порушенні кримінальної справи, а з решти чекаємо відповіді», — розповів Оленчик. За його даними, завдано збитків неплатоспроможним банкам через дію визначених посадових осіб — 45,7 мільярда гривень. Іншими словами — це загальна сума претензій у рамках всіх заяв фонду. На частку відритих 115 кримінальних проваджень припадає 28,3 мільярда гривень. Головною підмогою в цій кампанії наразі є 58-ма стаття Закону України «Про банки і банківську діяльність». Нагадаємо, що, згідно з цією статтею, власники істотної участі банків зобов’язані вживати вчасних заходів щодо запобігання настанню неплатоспроможності банку. Абсолютний рекордсмен щодо претензій фонду «Брокбізнесбанк».

Нагадаємо, що наразі Фонд опікується 26 неплатоспроможними банками із загальною сумою зобов’язань перед вкладниками-фізособами (у рамках гарантованої суми) — 18,8 мільярда гривень. З них за вкладами 13 банків вже виплачено 10,3 мільярда гривень. У процедурі ліквідації перебувають ще 14 банків. Загалом сума вкладів 165 банків-учасників Фонду сягнула 371,6 мільярда гривень (зокрема у гривні — 182,1 мільярда гривень). При цьому 99,3% вкладів повністю підпадають під гарантію Фонду. Проте загалом по всій системі гарантією покривається лише 47% всієї суми депозитів. За даними Фонду, на 22 жовтня його ресурси становили 11 мільярдів гривень (зокрема кредит від НБУ під 12,5% річних) і ще очікується фінансування від Мінфіну у розмірі 10,1 мільярдів гривень. Середній розмір вкладу в Україні з початку 2014 року скоротився на 3,5% — до 8188 гривень.

«Ми зацікавлені у тому, аби жоден банк не «лягав», аби не був визнаний неплатоспроможним... Запозичувати далі вже не можна. Тому що ті відрахування, які ми отримуємо на рік (3,2 мільярда гривень. — Авт.), скоро будуть меншими, ніж відсотки за кредитами, які ми повинні сплачувати», — пояснив директор-розпорядник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Костянтин Ворушилін. Він також повідомив, що установа вважає прийнятним варіант створення перехідних банків на базі проблемних, аби не допустити їх повного занепаду. Ті, хто намагається вижити, їм треба надавати шанс врятуватися», — каже він «Дню». Першу спробу застосувати цей механізм було випробувано на банку «Форум» (за даними Фонду, у момент передачі його на ліквідацію кількість живих активів у банку була однією з найбільших на тлі інших банкрутів і становила 3,2 мільярда гривень), але попередній парламент не проголосував потрібних змін до законодавства. Якщо Рада нової каденції дасть згоду, то шляхом перехідного банку можуть направити інші проблемні фінустанови.

Голова Комітету економістів України Андрій Новак схвалює наміри Фонду. «Ініціативи добрі. Вони наближаються Україну до світових стандартів фінансової звітності», — каже він Але їх реалістичність, за його словами, залежить від уряду, який може виступити офіційним лобістом, і парламенту, який єдиний має право надати зелене світло перехідному банкові. Новак згоден із Фондом, що треба з когось починати пошук винних у занепаді українських банків. Але в цьому процесі, зазначає експерт, важливо, аби аудит не перетворився на інструмент боротьби нинішньої влади з політичними опонентами чи на метод тиску на певні бізнес-групи. Він вважає, що було б непогано, якби вивчати почали всі збанкрутілі банки, а не лише деякі. Він також додає ще одне поле для вдосконалення діяльності ФГВФО: необхідно розширювати повноваження останнього у запобіганні виникненню проблем у банках. Потрібно, каже Новак, аби Фонд не лише міг бачити проблем, що насуваються в банку, а й дістав право якось впливати на НБУ з тим, аби попередження, які йому передають, не припадали пилом у шафі, а пускалися в оборот. Іншими словами, підсумовує Новак, потрібно підвищити відповідальність НБУ за рішення, які він ухвалює.