Восени гривню знову «труситиме»

Вже з осені 2015 року, після місцевих виборів, ситуація на валютному ринку буде напруженою, а курс гривні — нестабільним. При цьому фінансисти допускають новий обвал курсу гривні. На їхню думку, якщо Нацбанк не витримає тиску різних факторів на валютний ринок (інфляція, індексація доходів, а як наслідок — додаткова емісія не підкріплена зростанням ВВП) подальший розвиток подій буде важко контролювати і прогнозувати.

Так, наприклад, результати дослідження монетарних реалій останніх двох років, проведеного ГО «Публічний аудит», вказують, що теперішній курс гривні — явище тимчасове та штучне, і навіть при індексації доходів та виплат гарантованих сум вкладів ФГВФО він почне падати, говорять аналітики.

«Аудитори поцікавилися, як у минулому, а також уже в цьому році відбувалося таргетування інфляції. Насамперед вони простежили динаміку грошової маси, яка характеризувалася стрімким ростом протягом всього 2014 року. Так, станом на 1 січня 2015 року монетарна база збільшилася на 26 млрд грн (до 333,194 млрд), грошова маса — на 45 млрд грн (до 953,84 млрд), готівка — на 45 млрд грн (до 282,77 млрд). Збільшення грошової маси відбувалося за рахунок зростання номінального ВВП, пов’язаного з підвищенням рівня цін, а на тлі цього регулятор запустив активне емітування гривні — у вигляді як електронних платіжних засобів, так і банкнот», — розповідає провідний аналітик «Публічного аудиту» Андрій Вігірінський.

За словами Вігрінського, обсяг ОВДП у власності Нацбанку всього за рік збільшився аж на 116 % (171 млрд грн) — до 318 млрд грн. Майже 100 млрд. грн. було спрямовано на докапіталізацію НАК «Нафтогаз України», ще десятки мільярдів пішли на збільшення статутного капіталу державних банків, для кредиту Фонду гарантування вкладів та розрахунків Уряду. Таке стрімке збільшення грошової  маси  потягло  за  собою  закономірний наслідок  у  вигляді  знецінення гривні.

У цьому ж році, незважаючи на підвищення індексу споживчих цін на 40,1%, індексу цін виробників — на 22,7%, грошова маса фактично не збільшилася, хоча за аналогією з попереднім роком  цього слід  було очікувати — як,  власне, і  знецінення гривні, вказують аналітики. За півроку 2015 р., відповідно до даних, які наводить ГО «Публічний аудит», монетарна база скоротилася на 3,575 млрд грн; грошова маса збільшилася тільки на 10,9 млрд грн, а обсяг готівки в обігу — лише на 406 млн грн.

На  підтвердження  того,  що  наявний  обсяг  готівки  в  обігу  не  забезпечує товарообіг, є  останні  відомості  про  зростання  заборгованості  з  виплати  заробітних  плат, яка станом на 1 липня 2015 року склала 1 млрд. 915 млн. 502 тис. грн, зрісши на 5,8% порівняно з попереднім місяцем. При цьому заборгованість економічно активних підприємств становить 1 млрд. 435 млн. 662 тис. грн (75% від всієї заборгованості), підприємств-банкрутів — 446 млн. 529 тис. грн (23,3%), економічно неактивних підприємств — 33 млн 311 тис. грн (1,7%).

Відсутність коштів в обігу призводить до зниження виручки підприємств, оскільки купити їх населення не може, в силу, знову ж таки відсутності коштів.

На думку аналітиків, НБУ та уряд свідомо не йдуть на додаткову емісію, оскільки розуміють, що обов’язковим наслідком збільшення грошової маси буде коливання курсу гривні. «Хоча перші 5 місяців 2015-го  процес емісії фактично був заморожений, регулятору доведеться піти на цей крок, адже від червня розпочалися і триватимуть протягом літа-осені виплати ФГВФО», — стверджує  Вігрінський. Крім того, невідворотним процесом є індексація доходів, яка не відбувалася протягом останніх двох років, і це при інфляції в 24,9% у минулому році та очікуваних майже 50% в цьому.

Зрозуміло, що індексація призведе до збільшення грошової маси, а отже, й впливу на курс національної валюти.

«Уряд та НБУ поки всіма силами відтерміновують цей процес, але вирівнювати попит та пропозицію, фінансувати економіку якось треба. Донедавна це робилося насамперед за рахунок вилучення накопичених заощаджень у населення. І на підтвердження сказаного красномовно свідчать повідомлення Нацбанку щодо купівлі-продажу валюти. Так, у лютому 2015 року населення продало на $126,4 млн більше, ніж купило, у березні — на $129,2 млн, у квітні  —  на  $205,4  млн.  Ця  динаміка,  яка,  до  речі,  відстежується за  касами  банківських установ, має тенденцію до зростання з місяця в місяць, — говорить керівник «Публічного аудиту» Максим Гольдарб. — Чому в умовах нестабільної економіки, непередбачуваності її розвитку, українці продають банкам власні заощадження у ліквідній валюті? Висновок може бути тільки один: їхніх особистих гривневих доходів не вистачає, а розрив доводиться ліквідовувати за рахунок продажу валюти, в якій вони зберігали власні заощадження».

До яких «кращих часів» НБУ та уряд зможуть відтерміновувати додаткову емісію? Можливо, вони сподіваються на значні валютні надходження від кредиторів та донорів, які зможуть охолодити валютний попит, підігрітий додатковою емісією? А можливо, на те, що під тиском падіння купівельної спроможності українців, «продавці/виробники» почнуть знижувати вартість свого товару, ціною своїх прибутків? Відповіді на ці запитання у фінансистів немає. Ясно одне, що вже зовсім скоро ситуацію ще більше «підігріє» неминуча емісія, бо той обсяг коштів, який на сьогодні перебуває в обігу, зовсім не забезпечує пропорції між рівнями цін, номінального ВВП та доходами.

«ВОСЕНИ НАЦВАЛЮТА ЗАЛИШАТИМЕТЬСЯ В ДІАПАЗОНІ 21-25 ГРИВНІ ЗА ДОЛАР, ХОЧА МОЖЛИВІ Й НЕВЕЛИКІ «СТРИБКИ»

Віталій ШАПРАН, фінансовий аналітик рейтингового агентства «Експерт-Рейтинг»:

Наразі для нас і економіки є три «валютні» сценарії. Перший — песимістичний. Згідно із ним очікується курс 25—30 гривень за долар. Тобто, повернення до курсу лютого 2015 року, який був економіці незрозумілий, був відторгнутий системою, справлялв негативний вплив на банки та населення.

Другий варіант — нейтральний. Тобто нацвалюта залишатиметься в діапазоні 21—25 гривні за долар. Звісно, можливі певні «стрибки» на готівковому ринку через події в Москві з рублем, обмежувальними заходами Нацбанку.

Третій сценарій — повільна ревальвація. Але за умови, якщо все ж КМУ вдасться переломити хід подій і суттєво знизити падіння економіки та українського експорту.

Вірогідність першого сценарію, гадаю — мінімальна, третього — є теж не надто реалістичною. Тому, вважаю, що восени події розвиватимуться за другим сценарієм.

Разом із тим, НБУ не буде ініційовувати емісію гривні, в тому числі, і для ФГВФО. Якщо Нацбанк буде чітко дотримуватися вказівок МВФ, а Фонд відомий своєю монетарною жорсткістю, Меморандум не буде передбачати «додруковування грошей». Інфляцій ефект і так призводить до того, що грошова маса залишається незмінною, а економіка падає. Тобто, кількість товарів в економіці і так зменшується. Вважаю, що цього і так більше, ніж достатньо.