Винайдення «колiс»

У майбутньому бюджет може недорахувати близько 6 млрд. грн. через те, що в країні на 40% зросла кількість справ про банкрутство, вважає Президент України Леонід Кучма. Особливий його неспокій викликає тенденція до зростання незаконних банкрутств підприємств, чому сприяють фіктивна збитковість і накопичення боргів. «Через банкрутство держава усувається практично від керівництва стратегічними об’єктами, як це було з ВАТ «Дніпроенерго» і ВАТ «Центренерго», — сказав Л. Кучма. За словами глави держави, надійного законодавчого заслону цьому негативному явищу, як і раніше, немає.

Необхідність зміни чинного закону про банкрутство визнавали й учасники «круглого столу» з проблем банкрутства, одним з організаторів якого виступив Союз кризисменеджерів України. Головну тезу дискусії президент СКМУ Павло Міхайліді сформулював так: «Вносити зміни до закону слід не хаотично, як це робилося досі, а комплексно». Однак надати законотворчості в цій сфері системного характеру зовсім не просто. Як відомо, цього року Президент України своїм указом поклав на Міністерство юстиції підготовку всіх законопроектів, що виходять від виконавчої влади. Тепер зацікавлені державні органи готують концепцію того чи іншого закону, а вже Мін’юст надає їй законодавчої норми. Але «неврегульованим», за словами директора Центру комерційного права Валентини Данішевської, залишається такий великий пласт суб’єктів законодавчої ініціативи, як парламентарії, чиї пропозиції, продиктовані груповими або бізнесовими інтересами, часто йдуть врозріз з положеннями Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (його прийнято називати «новим» законом про банкрутство). На відміну від старого закону, зазначила В. Данішевська, спрямованого виключно на задоволення вимог кредитора за рахунок майна боржника, в новому законі пріоритетним є відновлення платоспроможності підприємства. Тим часом, на думку юриста, більшість законопроектів, розроблених у стінах Верховної Ради, суперечать цій основній концепції.

Серйозні претензії до закону має й Фонд держмайна України, в підпорядкуванні якого перебувають півтори тисячі господарських товариств. Перший заступник глави ФДМУ Євген Григоренко порівнює приватизацію та банкрутство з двома сполученими посудинами. Однак якщо законодавство з приватизації, за словами Є. Григоренка, сьогодні досить чітке (воно нараховує понад 100 законів і близько 800 нормативних актів), то законодавство з банкрутства поки не відрегульоване, містить багато «білих плям», чим користуються любителі непрозорого розподілу власності. «На жаль, сьогодні механізм банкрутства все більше стає альтернативою процесу приватизації», — констатував він. Є. Григоренко вважає, що до закону спочатку закладалися «добрі наміри» з розрахунку на «дуже цивілізоване суспільство з відповідальними учасниками процесу», однак практика показала, що в законі треба враховувати наші істотні відмінності (економічні, політичні тощо) від розвинених країн світу й непрості реалії.

На жаль, стверджує Є. Григоренко, в господарських судах не спостерігається одностайності в питанні, кого підтримувати — приватизатора чи того, хто домагається банкрутства підприємства-боржника, що також на руку непорядним ділкам. Недосконалість законодавства виявляється і в тому, що Фонд практично не має впливу на вибір арбітражних керуючих на підприємствах, де частка держави перевищує 25%. А наскільки дорого обходиться державі несумлінність арбітражних керівників, за свідченням Є. Григоренка, видно на прикладі «Росави» — найбільшого в Україні виробника шин для легкових автомобілів, проти якого була почата процедура банкрутства. На зборах акціонерів «Росави» тимчасовий керуючий санацією підприємства проголосував проти проведення додаткової емісії, що, однак, не вплинуло на прийняте рішення, для затвердження якого була потрібна проста більшість голосів. Водночас при голосуванні за внесення змін до статуту ЗАТ у зв’язку зі збільшенням статутного фонду він уже голосував «за», що позбавило державу останньої можливості заблокувати додатковий випуск акцій. На думку Є. Григоренка, арбітражний керуючий у цьому випадку свідомо діяв у інтересах «певних комерційних структур», аби позбавити державу її активів. ФДМУ оскаржив рішення зборів, керуючись тим, що було порушено план санації підприємства. Тепер доля «Росави» цілком залежить від дій прокуратури. У разі несприятливого для держави результату перший заступник глави ФДМУ прогнозує новий виток «тіньових» банкрутств: «Сьогодні це поодинокий випадок, але завтра він може стати тисячоразово тиражованим».