Винний... «стрілочник»

Вичерпну, здавалося б, інформацію у цій темі дав міністр Кабінету Міністрів Остап Семерак. «Ми сьогодні відреагували на нещодавнє рішення Міненерговугілля про згоду на імпорт з РФ електроенергії, — сказав він журналістам. — Відповідний дозвіл був підписаний тепер уже екс-заступником міністра Улідою (Вадимом Улідою), тепер він уже звільнений на засіданні Кабінету Міністрів, і відповідне рішення буде опубліковане».

Кількома годинами раніше прес-служба міністерства повідомила, що заявки компаній ДТЕК і «Енергомережа» на імпорт електроенергії з Росії узгоджені. Їм дозволено імпорт електроенергії з Єдиної енергетичної системи Росії до 1,5 тисячі МВт кожній. Прес-служба нагадала, що рішенням РНБО від 4 листопада «Про стан забезпечення енергетичної безпеки держави й невідкладні заходи для стійкого проведення опалювального сезону 2014/15 років» міністерству доручено (в разі економічної доцільності) опрацювати питання експорту електроенергії з РФ з метою зниження використання газу й мазуту вітчизняними ТЕС і ТЕЦ. Це рішення набрало чинності указом Президента України від 14 листопада.

У інтерв’ю радіо «Вести» Уліда назвав дозвіл на закупівлю електроенергії вимушеним кроком у зв’язку з перебоями постачань вугілля з Росії і ПАР. «Враховуючи, що пропозиції надходять, а електроенергія — ні, ми також дали доручення державному підприємству «Укрінтеренерго» провести переговори з «Інтер РАО» щодо можливостей постачань електроенергії», — додав Уліда. За його даними, такий імпорт потрібен для компенсації пікового навантаження в обсязі близько 1500 МВт. Заступник міністра вважає: «Якщо перевести у вугілля, це дозволить заощадити близько півмільйона тонн на місяць».

Схоже, так само думає й начальник Уліди — глава Міненерговугілля Юрій Продан. «Я не знаю, на який термін Росія припинила постачання вугілля, — пояснював міністр. — Якщо Росія припинить постачання на тривалий час, наші теплові станції не зможуть працювати на повну потужність. У зв’язку з цим ми розглядаємо можливість імпорту електроенергії з Росії». Отже, Уліда аж ніяк не одноосібно й не без узгодження з міністром прийняв рішення.

У цій ситуації слід звернути увагу на заяву найбільшої в Україні приватної енергетичної компанії (ДТЕК), що з’явилася практично синхронно із звільненням Уліди. У ній підкреслюється, що до початку імпорту електроенергії з Росії слід прийняти низку регулятивних рішень. (А в Міненерговугілля про це не знали?)

Проте, ДТЕК почав імпорт чорного золота з Росії. Але вона з 21 листопада без будь-яких пояснень натиснула на гальма. Порахувала, що їй було б вигідно постачати не дешеве вугілля, а електроенергію — продукцію з високою доданою вартістю? «Сьогодні ми отримали відповідь від наших російських постачальників — відвантаження нашої продукції заборонене усним розпорядженням Російської залізниці, — інформують у ДТЕК. — РЖД ситуацію не коментує, перспектива відновлення постачань залишається незрозумілою. У ситуації, що склалася, ДТЕК опрацьовує альтернативні варіанти постачань ресурсу».

Державна компанія «Укрінтеренерго» в середу заявила, що відвантаження південноафриканського вугілля до України зупинене через блокування продажу валюти для розрахунків з постачальником — британською Steel Mont Trading Ltd. «Судно з четвертою партією вугілля дійсно стоїть на рейді Іллічівського порту, але розвантаження розпочати неможливо. Нашій компанії заблокували покупку валюти, й ми не можемо розрахуватися зі Steel Mont за третю й четверту партію вугілля. Відповідно, вони не можуть розрахуватися з портом за розвантаження, із залізницею — за вагони», — розповіли Інтерфаксу-Україна в «Укрінтеренерго».

«На жаль, ми не знаємо, хто саме заблокував процес», — зазначають у компанії. Напрошується версія: це зробив той, хто хоче імпортувати не вугілля, а електроенергію. У «Укрінтеренерго» додають, що в рамках кримінальної справи, пов’язаної з постачаннями південноафриканського вугілля, силовики вилучили всі сервери компанії, систематично викликають на допити менеджмент. «Як відомо, зараз Росія зупинила відвантаження антрациту до України. Судячи з усього, хтось усередині нашої країни зацікавлений, щоб вугілля з ПАР також не постачалося», — дійшли висновку в компанії. Чи не задіяні в нинішньому скандалі якісь геополітичні або олігархічні інтереси? Прямої й однозначної відповіді на це питання у нас немає. Запитаємо у фахівців.

КОМЕНТАРІ

Сергій ЄРМIЛОВ, екс-міністр енергетики України:

— Уліду, швидше за все, звільнили правильно, хоча я підозрюю, він у цій ситуації лише стрілочник. Я не знаю, чому не покарали міністра. Він мав би отримати хоча б догану. Можливо, він не знав про рішення Уліди. А насправді тут розкрився величезний нарив усієї нашої системи державного управління. Усієї. Цей випадок показав, як поспіхом приймаються антидержавні рішення. Тут можна багато про що говорити.

Що стосується імпорту з Росії. Незважаючи на всі нинішні труднощі, це рішення щодо закупівлі електроенергії з Росії, м’яко кажучи, явно злочинне. От вугілля можна імпортувати, бо воно йде на наші електростанції, вони працюють, генерують електроенергію, забезпечують робочі місця й зарплату, роблять внесок у ВВП. Коли ж ми купуємо такий високотехнологічний продукт, як електроенергія, ми піднімаємо економіку сусідньої країни. А закуплені 1,5 тисячі МВт — це зупинка приблизно шести блоків наших електростанцій. Але один блок — це як один батальйон на фронті. А шість блоків — це за своїм негативним масштабом поразка, рівна Іловайську.

Ще коли я був першим заступником міністра, з Росією була налагоджена паралельна робота. Нас шантажували, вимагаючи пропустити їхню електроенергію до Європи, а потім у найважчий для нас момент, посилаючись на технічні труднощі, відключили. Ми тоді їм сказали: більше ми з вами не працюватимемо — налагодимо свою енергосистему, й вона буде кращою, ніж ваша. І ми повністю відновили систему, я тоді вже був міністром, і раніше, ніж Росія вийшли на частоту 50 Герц, і ніяких відключень уже не було, тоді як у Росії вони ще тривали. 2003 року ми почали євроінтеграцію в галузі енергетики й навіть приєднали до європейської енергосистеми три західні області. На жаль, потім, за Ющенка, цей процес припинився, а Янукович його теж не продовжував. Отже, Україна й надалі має думати про те, як вийти на паралельну роботу з європейською енергосистемою.

А до планів Росії не входить нам допомагати. Вона хоче отримати транзит електроенергії до Криму. Для нас це ще мінус три-чотири блоки. Виходить, рішенням, яке ми зараз обговорюємо (корупційне воно чи ні, нам розповість прокуратура), якийсь там бізнесменчик, який його пробив, закриває практично 10 українських енергоблоків. Це третина нашої теплової енергетики. А Росія, щойно пройде на Крим, вимагатиме гарантії транзиту. А це й визнання півострова російською територією, й неможливість постачати туди електроенергію безперебійно, адже взимку у нас у будь-якому разі будуть труднощі. Це будуть такі ж гарантії, як для транзиту газу до Європи. У результаті ми туди газ постачаємо, а себе не забезпечуємо.

Iван ПЛАЧКОВ, екс-міністр енергетики, голова наглядової ради «Київенерго»:

— У цій ситуації звільняти нікого не слід було б. Для мене це однозначно. Тому що ситуація зараз в енергетиці важка, критична. І щодо постачання палива, й щодо дефіциту електроенергії, й щодо потужності енергосистеми, що становить зараз приблизно всього 3 тисячі мегават. А ми лише входимо в осінньо-зимовий максимум споживання. І кадрова чехарда ніяк не сприяє стабілізації. Тим паче ще не сформовано Кабінет Міністрів, міністри всього лише виконують обов’язки, а якщо звільняти заступників, на яких, у принципі, тримається робота галузей, то які можуть бути наслідки. Я думаю, що Уліда досвідчений професійний енергетик і не може за власною ініціативою допускати грубих прорахунків. Схоже, у нас знову йде протистояння гілок влади. У рішенні РНБО було чітко написано, що необхідно працювати над можливістю перетоку електроенергії з Росії. Додам, у нас сьогодні на складах електростанцій 1,5 мільйона тонн вугілля. А необхідно хоча б три мільйони. А до кінця осінньо-зимового максимуму необхідно завезти ще 12 мільйонів тонн. Чи реально це? 12 мільйонів тонн — це чотири тисячі залізничних ешелонів. Тому я сказав би, що купувати треба і вугілля, і електроенергію. А ми, виходить, відмовляємося і від одного, і від другого?

Валентин ЗЕМЛЯНСЬКИЙ, директор енергетичних програм Центру світової економіки та міжнародних відносин НАНУ:

— Думаю, що звільнення Уліди має політичний характер, хоча, дійсно, купувати вугілля нам вигідніше. Його рішення про закупівлю електроенергії в Росії прийняте у виконання відомого рішення РНБО, що набрало чинності указом Президента Порошенка. Але, з другого боку, наш прем’єр-міністр Арсеній Петрович проводить політику максимального дистанціювання від будь-яких контрактів щодо енергоносіїв з Росією. Прийняте Улідою рішення було як би на користь Президента, що на тлі перманентного протистояння, що почалося й наростає, дозволяє зрозуміти підоснову цього кадрового рішення. Але саме надання квот на імпорт 1,5 тисячі МВт ще ні до чого не може привести, оскільки не проведено низку необхідних регуляторних процедур. Отже, на стадії узгодження це все могло бути заблоковано суто адміністративним, а не кадровим рішенням. І ще один момент. Дозвіл на закупівлю вугілля був спочатку, ще влітку, отриманий ДТЕК, причому не за його ініціативою. І тоді жодних санкцій, як відомо, не було. Але ДТЕК цим не скористався, оскільки тоді рубав би, як то кажуть, сук, на якому сидить, — поклав би всю свою генерацію й розвалив усю свою систему взагалі.