Ядерний консенсус

В Україні розпочався новий етап у вирішенні питання ядерної безпеки країни. Офіційним початком стало підписання у Секретаріаті Президента генеральним директором Чорнобильської атомної електростанції (ЧАЕС) Ігорем Грамоткіним двох важливих контрактів у цьому напрямку. Перший стосується погодження з французьким концерном Novarka будівництва нового безпечного конфайнмента (НБК) — для ізоляції зруйнованого четвертого блоку, а другий — з американським концерном Holteс International щодо спорудження другого сховища для відпрацьованого ядерного палива з ЧАЕС.

Значущість події підкреслювало не лише місце проведення, а й присутні на церемонії Президент України Віктор Ющенко та президент Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) Жанн Лемьєр. Після дванадцяти довгих років інженерного, політичного, технічнологічного та фінансового пошуку країна врешті-решт впритул наблизилася до конкретного вирішення болючого для неї питання. «Підписання контракту на безпечний конфайнмент і на сховище відпрацьованого ядерного палива — це початок глобального проекту у сфері ядерної безпеки, за яким Україна співпрацюватиме з провідними країнами світу, у першу чергу, з країнами-донорами. Це перший крок, практичний крок, який означатиме, що ми приступаємо до практичних дій щодо перетворення четвертого енергоблоку і всієї ЧАЕС на екологічно безпечний об’єкт», — відмітив заступник голови Президентського Секретаріату Олександр Чалий перед початком підписання важливих документів.

Вартість обох проектів немала, говорить він. Так, на конфайнмент потрібно 505 мільйонів доларів і п’ять років, а для ядерного сховища — 200 мільйонів і 52 місяці. Заплановані роботи фінансуватимуться із Чорнобилького фонду «Укриття» та Рахунку ядерної безпеки, адміністратором яких є ЄБРР. Свій намір виділити на важливу для України справу міжнародні донори підтвердили 17—18 липня цього року на зібранні у Лондоні. За словами Президента України, сьогоднішні розміри коштів на рахунках фонду дозволяють профінансувати заплановані роботи на 2/3. Крім того, переговори з міжнародною спільнотою для подальшого наповнення фонду триватимуть і далі.

Стосовно можливого корегування розмірів сум проектів у ході виконання робіт, Грамоткін пояснює: «Ми люди реальні, ходимо по землі і бачимо, що тільки за останній рік ціни на будматеріали зросли майже на 50%. Вартісь робочої сили зростає не по днях — а по годинах. Існують певні індекси і коофіцієнти, які дозволяють враховувати інфляцію. Тому ми, фактично, рік намагалися узгодити ці коофіцієнти таким чином, що з однієї сторони захистити себе, замовника, а з іншої — дати можливість підряднику виконати свої забов’язання згідно контракту». Згадані коофіцієнти враховують два показника: вартість будматеріалів та робочої сили.

Відповідальність за виконання нелегкого завдання повністю лягає на плечі підрядника. Проте свою частку у цьому матимуть і українські замовники. Так, за умовами підписаних контрактів, вони можуть рекомендувати головним виконавцям можливих субпідрядників. Гендирекотор ЧАЕС майбутніх українських помічників не називає, але зазначає — спробувати свої сили можуть як підприємства, так і науково-дослідницькі інститути. «Ми будемо тільки рекомендувати і, відповідно, спитаємо отриманий результат», — пояснює Грамоткін.

Розповідаючи про будівництво НБК, гендиректор ЧАЕС повідомив, що його реалізація передбачає декілька етапів. Нині «розпочалася перша фаза, яка включає проектування, ліцензування та проходження проектом державної експертизи». Все це за приблизними розрахунками займе півтора року. «Більше того, ми врахували попередній досвід і навіть на стадії проектування передбачені проміжні етапи, коли підрядник надаватиме звіти про стан проектних робіт», — уточнює Грамоткін. Він також додав, що лише після отримання державної згоди, можна говорити про фізичне втілення задуму. Ззовні нове ядерне диво нагадуватиме арку заввишки 105 метрів, з довжиною 150 метрів та шириною 260 метрів. Його збудують на території ЧАЕС і вже потім по рейках «насунуть» на четвертий енергоблок. Вага сталевої конструкції — 20 тисяч тонн. А термін експлуатації — мінімум 100 років. Після завершення робіт з установлення безпечного конфайнменту «приступлять до демонтажу нестабільних елементів».

На зустрічі з журналістами повідомили і про долю іншого ядерного об’єкту. У збудованому сховищі зберігатимуться відпрацьовані ядерні відходи тільки з ЧАЕС. Не виключено, що у майбутньому забраковані нині «відходи» можна буде дістати і використовувати як джерело енергії для реакторів нового покоління. Цьому можуть посприяти запропоновані будівельниками проекти ядерних контейнерів.