Як гарно приготувати, і ще краще подати...

На імпорт овочів та фруктів, «родичі» яких ростуть в Україні, можуть накласти табу. Про це нещодавно повідомив міністр аграрної політики України Микола Присяжнюк. «Наше завдання — економічними та адміністративними важелями зупинити імпорт тих овочів, фруктів, які ми виробляємо, окрім екзотичних. І, по-друге, — почати наш продукт готувати до продажного вигляду, щоб ми не працювали за принципом «уміла приготувати та не вміла подати», — говорить він.

Питання, як зменшити в українців потяг до чужого та привчити купувати своє, сьогодні дуже актуальне. Бо ж чимало наших співвітчизників, побувавши в європейських країнах, повертаються додому з дешевшими мобільними телефонами, комп’ютерами, фотоапаратами... А жителі прикордонних регіонів взагалі постійно їздять до сусідньої Білорусії, Польщі, Румунії, Угорщини, Чехії чи Словаччини, щоб прикупити дешевших харчів, одягу тощо. Чи справді продуктовий та промисловий «шопінг» у сусідніх з Україною державах набагато вигідніший? І чи може Україна експортувати свої товари та продукти за ціною та якістю не гіршою, ніж у наших сусідів? Про це «День» запитував експертів та пересічних українців.

ДЕШЕВШЕ НЕ ЗНАЧИТЬ ЯКІСНІШЕ

На думку Присяжнюка, головна проблема споживання імпортної продукції криється у звичці. «Це найголовніша проблема, від якої нам важко буде позбавитися. Сила звички споживача потужна, вона формується не за один рік, і повернути її назад — складно», — вважає він.

Своє пояснення феномену високої імпортозалежності українців дає керівник аналітичного відділу консалтингового агентства «ААА» Марія Колесник. «Люди завжди шукають, де продукти та споживчі товари дешевші, — говорить вона. — Тому й їдуть у сусідні держави за дешевшою ціною, але не за якістю».

Найчастіше українці їдуть скуплятися до держав, які межують з Україною. Як правило, з Білорусії везуть цукор з буряку, молочні продукти (особливо, масло). З Польщі найбільше везуть дешевше за вітчизняне м’ясо птиці, свинину, фрукти, овочі. Адже тамтешні ціни «цілком прийнятні для українського середньостатистичного туриста, рівень доходів якого нижчий від польського громадянина», ділиться своїми враженнями від побаченого студентка Національного університету «Острозька академія», учасник міжнародної програми стажування «Study Tours to Poland» Анна Тімуш.

Щоправда, якість продукції низького цінового сегменту, на її думку, залишає бажати кращого. «Наприклад, йогурт за 2—3 злотих такий, що за його складом можна вчити таблицю Мендєлєєва», — деталізує дівчина. Вразили студентку і польські ціни на одяг та взуття, які «на порядок нижчі від українських». Хоча, якщо хочеш придбати пару хорошого шкіряного взуття, то дешевше тисячі злотих (2,5—3 тисячі гривень) не знайдеш, говорить вона. А от елітні сорти алкоголю, сирів та високоякісна молочна продукція в Польщі значно дорожча, ніж в Україні. «В цілому, я для себе зробила такий висновок: речі «преміум-сегменту» в Польщі дорожчі ніж в Україні у декілька разів, а продукти широкого вжитку — значно дешевші», — узагальнює Тімуш.

Подібна цінова перевага польських продуктів над вітчизняними аналогами, на думку Колесник, забезпечується тим, що польському бізнесу простіше отримати довгострокові та дешеві кредити. Так, наприклад, аргументує Колесник, аби організувати рентабельне виробництво фруктів, підприємцю потрібний кредит на 5 років, щоб виростити сад. І лише за даний час його бізнес почне окуповуватись. Тому експерт радить нашим урядовцям спрощувати доступ до кредитів та зменшувати корупцію, яка також стримує розвиток виробництва.

Дає свій результат і членство Польщі в ЄС. За словами Колесник, система дотацій для фермерів в Євросоюзу розвинута дуже добре. В Україні ж, через проблеми з наповненням бюджету, аграрні статті часто опиняються в ряді незахищених бюджетом, тому й фінансуються зі стабілізаційного чи інших фондів. Як наслідок, собівартість аграрних продуктів у нас значно вища, ніж у Європі, підсумовує експерт.

ВІТЧИЗЯНІ СОЛОДОЩІ, ОВОЧІ ТА НАСІННЯ — НА ЕКСПОРТНИЙ СТАРТ

Побачити вітчизняні продукти в наших сусідів теж можна. Так, у Білорусії та Чехії зустрічаються українські цукерки. А от на прилавках польських магазинів — пиво, горілка, солодощі і, навіть, білизна. Їх спокійно можна придбати чи не в кожній крамниці Любліна, Кракова або ж Варшави, розповідає учасниця міжнародної програми стажування «Study Tours to Poland» Тімуш.

Проте, якщо в Польщі ще можна побачити «made in Ukraine», то в інших країнах ЄС, куди ми так прагнемо, це поки що велика рідкість. «На жаль, нічого українського, окрім горілки «Nemiroff» на прилавках німецьких магазинів не зустрінеш. Звичайно, наші продукти представлені в спеціалізованих, так званих «російських» крамницях. Але ж німці там нічого не купують», — розповідає голова студентської ради Тернопільського національного університету ім. Гнатюка, учасник зимової україно-російсько-німецької мистецької школи в місті Бериталь, Німеччина Катерина Міляновська.

Іноземці не купують не тому, що український продукт поганий. Він якісний, і вибирати є з чого. Це підтверджують щорічні виставки 100 найкращих вітчизняних товарів, переможців на яких обирають провідні експерти після ретельних досліджень складу продукції. Щоб вийти на ринки сусідів, Україна повинна більше популяризувати свої товари на спеціалізованих виставках за кордоном, а не тільки вдома, та рекламувати їх через інноваційні агентства при своїх іноземних посольствах. Для освоєння європейського ринку необхідно підписати та виконати договір про створення Зони вільної торгівлі з ЄС.

Робити це потрібно якомога швидше, говорять експерти, адже експортний потенціал в країні великий. Україна може знайти свої ніші на ринках практично всіх своїх сусідніх країн та Європи, та успішно конкурувати на них за ціною та якістю.

Так, вітчизняна харчова промисловість, особливо кондитерська галузь, може стати реальним конкурентом на чеському ринку. «До мене приїздили в гості друзі чехи. Вони були вражені нашим асортиментом, різноманітністю смаків цукерок. Друзі розповіли, що в них і за десять років не набереться такого переліку солодощів, який сьогодні представлений в Україні. Наприклад, у Чехії шоколад з горіхами навіть у різних упаковках під різним трендом смакує однаково. Мабуть, це пов’язано з глобалізаційними процесами, які відбулись у їхній економіці. Адже майже всю чеську «кондитерку» скупили світові корпорації», — розповідає віце-президент ВМГО «Національний студентський союз», модератор та учасник обмінних програм до Польщі та Чехії Олена Гоменюк. Популярним у Чехії може бути й вітчизняний легпром, бо чеський асортимент одягу значно бідніший та дорожчій, вважає вона.

Те, що українські шоколад, овочі та фрукти потенційно успішно можна експортувати до Німеччини, вважає Вікторія Мацелюх, яка неодноразово відвідувала Німеччину та проживала в ній. «В Європі фрукти та овочі набагато дорожчі. Кілограм картоплі коштує мінімум 1 євро, а так в середньому — 3—4 євро. Причому видно, що європейська картопля «штучна». В Україні вона інша — природна, смачніша. Теж саме з морквою, кілограм якої коштує 2 євро. Саме тому європейці, коли приїжджають в Україну, просто насолоджуються тутешніми фруктами та овочами», — розповідає вона. А ще в Німеччині, припускає Мацелюх, популярним міг би стати виноградно-яблучний сік, якого на тамтешніх прилавках просто немає!

Завоювати симпатії німців, на думку Міляновської, міг би й український одяг яскравих кольорів та оригінального крою. «Пройшовшись німецькими бутиками, була прикро вражена сірістю і мішкуватістю представлених елементів гардеробу», — говорить Міляновська. Перспективним вона вважає і експорт насіння. «Виявляється, що придбати насіння моркви, огірків чи квітів там дуже важко. То мама мого друга просить, щоб я їй передавала українське насіння поштою», — підсумовує вона.

ДО РЕЧІ

Хоч як це не парадоксально, але з гречкою в Європі ще складніше, аніж в Україні. Більше того, у наших європейських сусідів вона — продукт розкоші. Так, наприклад, у Чехії придбати гречку дешевше чотирьох євро за кілограм нереально. Тому тамтешні жителі майже не їдять цю кашу, бо, мовляв, дорого. Адже за таку ціну вони можуть придбати собі кілограм якісного м’яса. Тож заміняють корисну, на думку дієтологів, гречану кашу макаронами, картоплею і рисом.