Як повернути довіру до гривні?

14 серпня в редакції «Дня» відбувся круглий стіл, присвячений питанням розвитку банківського сектору. Підстав для його проведення накопичилося багато. На фоні отримання чергового траншу від МВФ і продовження перемовин з міжнародними кредиторами зі сплати зовнішнього боргу, уряд готується реалізувати «Комплексну програму розвитку фінансового сектору економіки до 2020 року». Паралельно керівництво НБУ заявило про старт другого етапу реформування банківського сектору - його «перезавантаження». Куди далі рухатиметься банківський сектор України? Що треба зробити, аби відродити кредитування реального бізнесу? І як зберегти валютну рівновагу  в умовах економічного  спаду?  Про це та інше «День» говорив з експертами банківського сектору та фінансового  ринку.

Попри оптимістичні прогнози НБУ, наразі «немає стійких ознак відновлення довіри до банківської  системи», пояснює зі статистикою в руках виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова. «У липні місяці знизився обсяг депозитів фізичних осіб у національній валюті на 2,7% попри те, що в червні зростатиме було на 1,4%... У номінальному  вираженні обсяг гривневих депозитів знаходиться на рівні початку 2012 року,  а в доларовому - 2006-того року! Тобто ми  не відкотилися просто на 2-3 роки,  а дуже суттєво», - пояснює вона.

А все тому, кажуть  експерти, що довіра до  сектору так і не  повернулася. «Системи попередження проблем в банківській системі не існує. Рейтингової агентства не коректно дають оцінки,  аудитори не можуть підтвердити баланси, НБУ реагує з запізненням і вводить тимчасову адміністрацію, коли  активи виводяться…», -  констатує проблему голова управління Міжбанківської валютної біржі Анатолій Гулей.

Учасники круглого столу «Дня» також закликають Кабмін мобілізуватися, бо попереду серйозне випробування, від складання якого залежить подальша міць  економіки. На вересень, пояснює Гулей, припаде час «ч» для Кабміну в питанні реструктуризації зовнішніх боргів. «Критичною (для подальшого виділення траншів МВФ та валютних очікувань на ринку.-Авт.) буде 23 вересня. Тоді стане все зрозуміло в частині політичної волі: чи платимо ми кошти кредиторам чи ні, чи маємо бажання чи ні. Ми бачимо що прогрес у цьому питанні існує. Думаю, що  списання зовнішніх боргів буде в межах 18-22%. До кінця року досягнути цього можливо. Не виключено, що Мінфін  пропустить якийсь з зовнішніх платежів, аби в короткостроковій перспективі отримати максимальну вигоду  у розмовах з кредиторами», - говорить про можливий сценарій розвитку економічних подій голова управління Міжбанківської валютної біржі Анатолій Гулей.

Є ще один невід’ємний компонент, без якого всі дії влади ( в тому числі й реформаторські) будуть провальними, переконаний колишній директор Генерального економічного департаменту НБУ Ігор Шумило. «Повернення довіри до дій влади, центробанку, постановка чітких цілей і завдань регулятора, в тому числі, пов’язаних і з регулюванням банківської систем. Тільки так можна поновити віру населення в гривню і загалом в банківську систему», - вважає  він.

Учасники круглого столу розповіли ще багато цікавих деталей.  Зокрема, про те як запустити кредитування, що буде з гривнею і як зупинити  вплив політики на НБУ. Але про це читайте  вже скоро на сторінках  «Дня».