Як просувати свій інтелект

Схоже, влада пішла на примирення з ринком комунікацій. Після кількох гучних скандалів довкола конфліктів провідних ІТ-компаній України з податковою міліцією та іншими контролюючим органами, депутати ухвалюють «вольове» рішення — зменшити фіскальний «тягар» для учасників ринку. Так, наприкінці минулого тижня Верховна Рада України ухвалила аж два закони для ІТ-індустрії (№8267 і №9744). Обидві ініціативи, прийняті в другому читанні, передбачають введення на десять років спеціального податкового режиму для компаній, які працюють у сфері інформаційних технологій в Україні.

Відповідно до повідомлення на офіційному сайті ВРУ, спеціальним режимом оподаткування зможуть скористатися компанії, які займаються розробкою та продажем програмного забезпечення (ПЗ), програмуванням, тестуванням, надають ІТ-консультації та послуги з управління комп’ютерними системами, обробкою даних, а також розміщенням інформації на веб-вузлах тощо. Натомість провайдерів із переліку виключили. Крім того, в «експерименті», як визначили депутати, можуть приймати участь компанії зі штатом не менш як десять осіб, а дохід від ІТ-діяльності повинен становити не менш ніж 70% від сукупного заробітку підприємства. Щоб дістати право на податкову пільгу, компанія має звернутися до податкової служби з відповідною заявою. Там, як передбачено Законом, потрібно буде пред’явити експертний висновок про те, що компанія справді заробляє в ІТ-сфері. Відповідний документ компанія зможе отримати лише в Держінформнауки.

Звичайно, доведеться побігати, але гра варта свічок. Адже «експеримент» на десять років звільнятиме ІТ-щасливчиків від ПДВ, вони платитимуть податок із прибутку в розмірі 5%, а їхні працівники із заробітної плати сплачуватимуть до державної скарбниці утричі меншу ставку ПДФО (замість 15% податку з доходу фізичних осіб ІТ-фахівці сплачуватимуть 5%). До речі, саме це зниження (ПДФО. — Авт.) не підтримувало Міністерство фінансів, і це довго було головною перешкодою ухвалення рішення Комітету рекомендувати законопроект. Як заявляли в Мінфін, за їхніми підрахунками, запровадження передбачених законопроектом пільг призведе до щорічної втрати з бюджету України 700 мільйонів гривень.

Утім, схоже, що вдале лобі у ВРУ таки має більшу вагу, ніж «бурчання» Мінфіну. Адже законодавчу ініціативу про «експериментальні» умови роботи для ІТ-бізнесу особисто проштовхував у Раді син Президента Віктор Янукович-молодший. Сам він називає ініціативу не пільгами, а «базовими умовами розвитку». В інтерв’ю «Дню» він зауважив: «Те, наскільки успішним буде експеримент, залежить виключно від IT-компаній. Після ухвалення законопроекту в другому читанні на них буде чимала відповідальність». Син Президента не заперечує, що має особливе зацікавлення українським ІТ-сектором. Але переконує, що керується виключно інтересами країни. «Мій інтерес пов’язаний із глибокою впевненістю в тому, що IT-сектор для сучасної України — золота жила. Головне, що необхідно для успіху, — талановиті фахівці — у нас є. Не вистачає стимул-реакцій з боку держави. Ми маємо це виправити», — пояснив він в інтерв’ю «Дню» (№74 від 26 квітня 2012 року).

Як зауважив «Дню» голова ради з конкурентоспроможності індустрії інформаційно-комунікаційних технологій України Ігор Лисицький, проголосована в парламенті законодавча ініціатива справді має створити базові умови для ІТ-бізнесу. За його словами, за 20 років незалежності держава з одним із найвищих інтелектуальних потенціалів світу так і не спромоглася навчитися правильно позиціонувати свій інтелект і заробляти на ньому. Чи не тому, незважаючи на те, що наші програмісти входять у топ-10 найкращих фахівців світу, Україна досі фактично не має жодного конкурентоспроможного ІТ-бренду на міжнародному ринку? Ситуація більш ніж зрозуміла — український інтелект «ім’я» і гроші заробляє усім, крім його Батьківщини. Чому?

За словами Лисицького, говорити про розвиток і його перспективи в умовах, коли фактично вся індустрія в тіні, — щонайменше абсурдно. «Головне завдання — зробити так, щоб в Україні було вигідно працювати в ІТ-сфері чесно», — підкреслює експерт. Саме тому, зауважує він, зниження податкового тиску на ІТ-бізнес можна назвати першими кроком до створення базових умов. Наступні кроки, за словами голови ради з конкурентоспроможності індустрії інформаційно-комунікаційних технологій в Україні, — поліпшення якості освіти, підготовка кадрів для індустрії, розвиток діалогу бізнесу з наукою.

І результат не примусить на себе чекати, обіцяють експерти. «Уже сьогодні ми за аутсорсингом другі (після РФ) у Східній Європі. У світі ж нас ще випереджає Індія. Але конкурувати з індусами, яких на порядок більше, у розмірах замовлень складно. А що ж до якості, — підкреслює Лисицький, — ми кращі». Крім того, мало хто з українців знає, що побутова техніка відомих світових брендів і навіть VIP-автівки міжнародного класу їздять на українських «мізках». Репортаж із виробництва й інтерв’ю директора компанії — у наступних номерах «Дня».