Як протистояти картельним змовам
1,5 мільярда гривень могли втратити українські споживачі через узгоджені дії суб’єктів господарювання, — звіт АМК
Картельні змови в Україні не рідкість. Тож можна говорити і про їхній значний внесок у наші високі (відносно доходів) ціни. «Якщо на торги приходять лише два-три учасники, то вони потім обов’язково зустрінуться в кафе і поділять Україну навпіл чи за шахматкою, — зазначає перший заступник голови Мінекономрозвитку і торгівлі Максим Нефьодов, — і в результаті всі ми як споживачі будемо переплачувати».
При цьому він наводить позитивний приклад дії конкуренції в такій сфері, де раніше її зовсім не було, а нині вона потроху пробивається й туди. «Газопостачання — дуже конфліктна сфера. Всі звикли до того, що газ постачає один гравець. Тож і замовники не були готові до змін. А зараз ми бачимо нормальну конкуренцію, — констатує чиновник. — Саме сьогодні зустрічався з представниками Сумського університету, і вони дуже раділи тому, що знайшли якогось нового й добросовісного постачальника і завдяки цьому зекономили 200 гривень на кубі газу». Він наголошує: «Оце й є конкуренція, — і додає: — Ми говоримо про пряму можливість людей купувати дешевше, а тому й більше».
«Дуже важливо боротися не тільки з наслідками картельних змов і припиняти їх сьогодні», — зазначає перший заступник голови Антимонопольного комітету України Марія Ніжник. На її думку, слід також постійно аналізувати ринки і виявляти передумови, які дозволяють і навіть спонукають представників бізнесу змовлятися й порушувати законодавство про захист економічної конкуренції, а відтак влада, всі регулятори ринків повинні вдосконалювати відповідне законодавство.
Ніжник розповідає, що минулого року АМК стягнув більше 800 мільйонів гривень штрафів за антиконкурентні узгоджені дії суб’єктів господарювання. Посилаючись на звіт АМК за 2016 рік, вона зазначає, що «шляхом припинення картельних змов і правозастосування було попереджено 1,5 мільярда гривень потенційних неправомірних витрат споживачів». Чиновниця говорить, що у короткостроковій перспективі картельні змови, здавалося б, можуть бути навіть корисними для держави. Бо ж, отримавши надприбутки, змовники сплачуватимуть і більше податків до бюджету. Водночас, за її словами, високі ціни на окремі товари й відсутність бар’єрів для входу на ринок нових гравців можуть сприяти появі інвесторів... Але насправді, наголошує Ніжник, хтось за це має сплачувати, і це, звичайно ж, ми з вами — споживачі. І якщо якась компанія звикає отримувати прибутки за рахунок своєї, м’яко кажучи, неправомірної поведінки, то її дуже важко буде змусити чи мотивувати до технологічного прогресу. Вона не зацікавлена в якості свого товару, в інвестиціях і розвитку, адже заточена лише на отримання прибутків, підкреслює Ніжник.
Вона також наголошує, що виявити картельну змову і припинити її — це досить різні у процесі виконання завдання. Виявити ознаки картелю в принципі не важко, адже ринки сьогодні прозорі. Перший сигнал про це — коли ціни йдуть вгору. А от довести звинувачення у суді — досить важко, бо зазвичай для цього не вистачає прямих доказів. Якщо раніше ними могли би бути листи, зустрічі, угоди, то сьогодні, в еру он-лайн, усе це вже не застосовується, що дуже ускладнює підготовку матеріалів до подання до суду.
Тож Ніжник посилається на досвід роботи антимонопольних органів у інших країнах, які для того, щоб припинити картельні змови, використовують поширену в світі програму Leniency — звільнення від відповідальності. Згідно з нею, один з учасників картелю отримує можливість звернутися до конкурентного відомства і повідомити про порушення... Таку програму запроваджено і в Україні. Однак, відзначає Ніжник, у нас є лише поодинокі випадки, коли хтось добровільно приходить до АМК. На її думку, причини цього полягають у тому, що в цій програмі є певні прогалини, і над їх усуненням АМК, за словами чиновниці, працює. Інша причина — в тому, що далеко не завжди санкції, яких вживають до порушників, ефективні. На її думку, їх треба посилити, і тоді клієнт Leniency не матиме альтернативи добровільному співробітництву з АМК.
Народний депутат, член комітету з економічної політики Вікторія Пташник розповідає, що досі учасники картелів отримували незначні покарання. Попереднє керівництво АМК у рамках перегляду своїх рішень зменшувало штрафи, накладені на учасників картелів та монополістів, у десятки разів, мотивуючи це «скрутним фінансовим становищем порушника», про що начебто дізнавалося вже після ухвалення першого свого рішення. Вона наводить конкретні приклади таких випадків. Зокрема, колишній виконувач обов’язків голови АМК Микола Бараш зменшив штраф із ТОВ «Хюндай Мотор Україна» та на ТОВ «Паритет Моторс» за спотворення результатів торгів відповідно з 50 і 27 мільйонів гривень до 100 і 50 тисяч гривень. А голова АМКУ Цушко підписав рішення про зменшення штрафу, накладеного на ПАТ «Черкасигаз» за зловживання на ринку послуг з розподілу природного та нафтового газу трубопроводами, з 5 мільйонів до 70 тисяч гривень. «Що це? Недбалість колишніх очільників АМК чи прояви корупції?» — запитує народний депутат.
Вона вважає, що для ефективної боротьби з картелями необхідно вносити зміни до чинного законодавства і забезпечувати невідворотність покарання, а програму Leniency називає найефективнішою моделлю протистояння картельним змовам, оскільки вона ґрунтується на внутрішніх суперечностях між учасниками картелю та гарантує звільнення від відповідальності тому з них, хто першим добровільно повідомить конкурентне відомство про існування картелю і надасть відповідні важливі докази. Вона також підтримує думку про те, що й іншим учасникам, які з’явилися до конкурентного органу й подали додаткові докази, слід зменшувати суми штрафів. Пташник інформує, що, за сприяння Асоціації юристів України, відповідні зміни до законодавства вже розроблені й наступного тижня законопроект подадуть до парламенту.
