Як пишуть бюджет на 2016 рік?

Учора Президент представив основи фінансової децентралізації. Це означає, що бюджет на 2015 рік писатиметься на новій податковій базі. Наразі уряд спільно з парламентським комітетом готує оновлений варіант бюджетної резолюції, який мають передати до Ради ще до оголошення літніх канікул. Першу спробу провести цей документ Мінфін провалив, бо в ньому мінімальна пенсія та зарплатня подавалися без урахування інфляції. Тож уряд переписує соціальні стандарти, а регіони тим часом готують свої фінансові пропозиції до основ бюджету на 2016 рік. Процес їхнього прийняття обіцяє бути цікавим: бюджет писатиметься за новими правилами фінансової децентралізації, які означають виділення на місця більшої кількості грошей і розширення їхніх повноважень.

Наразі пілотний варіант фінансової децентралізації впроваджується. За його першими підсумками, розповів прем’єр Арсеній Яценюк, доходи місцевих бюджетів виросли на 36%, а загалом фінансова лібералізація на місцях додасть їм 40 мільярдів гривень.

«Децентралізація влади — на півшляху», — каже міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, віце-прем’єр-міністр Геннадій Зубко. За його словами, лідери — Східна та Південна Україна, майже всі східні області — вийшли на фінішну пряму, тоді як на заході країни поки що пасуть задніх. Утім, без внесення відповідних змін до Конституції, фактичної децентралізації в Україні не відбудеться.

Тож як наразі виконується бюджет? Які мінуси та плюси розрекламованої урядом фінансової децентралізації вже побачила на практиці місцева влада? Про це «День» запитав у регіонах.

ВІННИЧЧИНА: «СТИМУЛ ДО РОЗВИТКУ»

Минуло майже півроку після того, як держава запровадила нове формування місцевих бюджетів, делегувавши органам місцевого самоврядування більше повноважень. Дозволивши міським і сільським радам встановлювати розмір і збирати деякі податки, держава скинула із себе чимало зобов’язань. Наприклад, уряд фінансує освіту й охорону здоров’я за спеціально розробленими формулами, а якщо місцевим органам влади цих коштів не вистачає, то витрати дофінансовуються за рахунок зібраних місцевих податків. Водночас сподіватися на жодні додаткові дотації з обласного чи державного бюджетів не доводиться. Та все ж перехід на нову модель використання бюджетних коштів має свої плюси. І вони вже помітні на Вінниччині.

«Цьогорічне бюджетне законодавство дає кожній громаді, яка здатна взяти на себе зобов’язання, можливість профінансувати всі основні статті бюджету. Але нестабільна економіка, стрибки курсу валют змушують фінансистів лавірувати, — визнає директор департаменту фінансів Вінницької міської ради Наталія Луценко. — Надходження до бюджету Вінниці (без врахування офіційних трансфертів з державного бюджету на соціальний захист) за І півріччя 2015 року порівняно з відповідним періодом 2014 року збільшаться на 210 мільйонів гривень, або на 45%. Цього вдалося досягти завдяки запровадженню нових податків і зборів та удосконаленню діючих. Зокрема, збільшилися надходження із податку на доходи фізичних осіб, запроваджений акцизний податок, державне мито за видачу закордонних паспортів, яке раніше зараховувалося до державного бюджету і багато іншого. Від податку на нерухоме майно особливих надходжень цього року ми не очікуємо, бо він сплачується лише юридичними особами. А оподаткування фізичних осіб розпочнеться 2016 року. І це дасть свої плюси до бюджету міста».

Минулого року в місті була проблема із затримкою коштів на казначейському рахунку. Десятки мільйонів «зависали» на багато місяців. Нині, як запевнила головний фінансист Вінниці, ця ситуація кардинально змінилася. І більшість платежів розпорядників бюджетних коштів проводиться упродовж кількох днів.

Відчував переваги від фінансової децентралізації і весь Вінницький регіон. Бюджети базового рівня області за чотири місяці поточного року показали зростання порівняно з відповідним періодом на 50 %. В області вже є 17 сільських рад, які за підсумками чотирьох місяців виконали річний бюджет. І це лише початок, переконаний перший заступник голови Вінницької ОДА Андрій Гижко. Особливою перевагою цьогорічного бюджету він вважає зміни в системі міжбюджетних відносин. Коли на рівні села і селища вже немає дотацій вирівнювання. Спершу це рішення сільських голів обурило, але, коли бюджети почали наповнюватися за рахунок нових податків (продажу підакцизних товарів, податку на землю, екологічний збір, податку на прибуток), вони зрозуміли, що виграють і заспокоїлися. Загалом область цього року очікує додатковий грошовий ресурс у не менш, ніж півмільярда гривень.

Має бюджетна децентралізація і стимулюючий характер, бо хазяйновиті сільські голови вже заходилися проводити інвентаризацію майна, визначати, яку землю можна віддати в оренду, щоб підзаробити. А райони, які завжди «просили» грошей і жили від субвенції до субвенції, отримали кілька мільйонів вільного залишку коштів. І це лише за підсумками півроку. Все це, на думку вінницьких чиновників, стимулює до регіонального розвитку і зацікавлює спроможні і забезпечені громади об’єднуватися, щоб 2016 року отримати фінансові привілеї від держави.

ЗАКАРПАТТЯ: «ЗА ПІВРОКУ БЮДЖЕТ ВИКОНАЄМО НА 144%»

Після введення цьогорічних змін до податкового законодавства України ситуація з наповненням міського бюджету відчутно поліпшилася, каже в.о. міського голови Ужгорода Богдан Андріїв. За підсумками першого півріччя 2015 року, очікується виконання бюджету міста на 144% від запланованого показника. «Прогнозуємо, що додатково до міської скарбниці надійде понад 41 мільйон гривень, з них 34 мільйони — акциз на пальне та алкоголь. Це — чисті надходження, без трансфертів», — каже чиновник.

Однак профіцит бюджету виник не через те, що у місті стався економічний підйом. На жаль, цьогоріч у розпорядження місцевого самоврядування держава передала податок на нерухомість, автотранспорт, частину акцизу на алкоголь та нафтопродукти, держмито, окремі види адміністративних послуг та інше. Формуючи кошторис міста наприкінці минулого року, фінансисти міськради не могли чітко прорахувати майбутні надходження, які мали надійти згідно з новаціями Бюджетного кодексу, а розраховувати «зі стелі» не хотіли. Власне тому й сталося перевиконання.

Наразі, за словами очільника міста, ритмічно фінансуються усі бюджетні установи, які перебувають на балансі Ужгорода. Школи й медичні установи отримують кошти з державного бюджету і тут теж особливих проблем не виникало. Ще донедавна існувала серйозна перешкода, коли Держказначейство, з певних причин, затримувало проведення розрахунків. Досить часто виникала абсурдна ситуація, коли місто мало на своїх кореспондентських рахунках кошти, а розрахуватися за отримані послуги не могло, що не раз спричиняло різні конфліктні ситуації. Нині такого немає.

Що ж до «зайвих» грошей. 9 липня відбудеться сесія Ужгородської міськради, яка й розподілить використання цих коштів. Куди їх витрачати — проблем немає: в Ужгороді «добиті», у кращому разі — латані і «штопані» головні проїзні шляхи, а більшість другорядних вулиць упродовж останніх 80 років узагалі не були асфальтованими, потребує невідкладної реконструкції освітлення міста, школи, дитсадки та медичні установи, зведені 50 — 30 років тому, інші соціальні заклади — осучаснення, поточних та капітальних ремонтів — ХХІ століття надворі. «Уже у перших числах липня будемо скрупульозно вивчати пропозиції, які об’єкти найбільш гостро потребують невідкладної підтримки, туди й спрямуємо наявні кошти», — каже Богдан Андріїв.

КІРОВОГРАДЩИНА: «НАЙГОЛОВНІШЕ — ЗМІНА ПРИНЦИПІВ ФІНАНСУВАННЯ»

Міський голова Малої Виски (населення райцентру приблизно 12 тисяч осіб) Юрій Гульдас розповідає, що цьогорічне наповнення міського бюджету не можна назвати задовільним. «Податок на доходи фізичних осіб у нас забрали і передали районній раді, але сьогодні держава не надає ці кошти у повному обсязі, тому ми дофінансовуємо ці статті з міського бюджету. Ми ж не можемо залишити, наприклад, дитсадки без фінансування... Хоча, як відомо, таке дофінансування суперечить правилам розподілу податків, записаному у бюджетному кодексі», — каже міський голова.

Керівники територіальних громад Маловисківщини хотіли б бачити бюджетний процес, який формувався б «знизу доверху», — коли фінансування території узгоджується з можливостями зі збору податків, відповідно до потреб (необхідна сума залишається, а решта віддається для використання в інших бюджетах). Насправді, як вони говорять, їм спускають бюджетні потреби виходячи з «формульного розрахунку», тобто держава сама вирішує, скільки коштів потрібно, наприклад, для одного школяра на один місяць.

Цього року казначейство набагато краще працює, ніж у попередні роки: «Раніше кошти лежали місяцями, і ми не могли їх використати, переходили з боргами в наступні місяці», — каже Юрій Гульдас.

Сьогодні на порядку денному — децентралізація та адміністративно-територіальна реформа. Цей процес на території Маловисківської міськради розпочали ще на початку весни, запропонувавши поряд розташованим громадам об’єднатися на добровільних засадах в одну самодостатню територіальну громаду. З п’яти територій відгукнулися три і буквально цими днями на сесії міськради їх прийняли у громаду, і тепер відповідно до календарного плану, який є у державі, передаватимуть рішення на обласний рівень і в Кабмін для фінансових обрахунків на наступний рік. У міського голови Юрія Гульдаса є сподівання на те, що об’єднані фінансові можливості територій, які увійдуть до Маловисківської громади, зможуть створити нову потужну інфраструктуру, де значно поліпшиться якість надання адміністративних та інших послуг (освітніх, медичних) і т.д. для усього населення об’єднаної громади.

Процес переходу повноважень влади на місця та фінансову децентралізацію Юрій Гульдас оцінює позитивно. «За 24 роки ми скотилися в глибоку яму, з якої треба вибиратися. За жодного президента і жодного уряду не було таких реформ, які б реально були відчутними. Зараз же відбудеться найголовніше — зміна принципів фінансування. Сьогодні найголовніше — це надання якісних адміністративних послуг українцю. Я щойно повернувся з Одеси, де відбувалися муніципальні слухання з питань децентралізації і перейнявся там оптимізмом і вірою в успіх реформ, який і намагаюся передати своїм колегам у Малій Висці. Я позитивно оцінюю запропонований варіант фінансової децентралізації. Тепер, після виборів, створена громада буде сама керувати власними справами, а не хтось із Києва чи Кіровограда. Крім того, рішення прийматиме теж громада. Я п’ятий рік обіймаю посаду міського голови і за цей час у нас змінилося шість голів райдержадміністрацій. Чи можна говорити про інвестиції, сталий розвиток, реалізацію якихось серйозних проектів? Тепер громада обиратиме голову, а не чекатиме, як хазяйнуватиме призначений президентом голова РДА. По вертикалі президентської влади можуть залишатися якісь контрольні функції, але господарем на території має бути громада. Тепер вона матиме право збиратися і висловлювати недовіру відповідно до результатів діяльності. Таким чином до влади прийдуть люди, які реально працюватимуть. Тим паче що буде визначений механізм відкликання недобросовісних обранців. Гірше, ніж є, вже не може бути», — переконаний чиновник.

ДНІПРОПЕТРОВСЬК: «В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ ПРАЦЮВАТИ СТАЛО КРАЩЕ»

Процес децентралізації влади, а також розширення повноважень місцевих органів, позитивно впливає на фінансову ситуацію в Дніпропетровську. Принаймні, саме так оцінюють останні зміни в міській раді. Заступник директора фінансово-економічного департаменту Дніпропетровської міськради Ольга Черкас, говорить, що після ухвалення Закону про децентралізацію збільшилася прибуткова база міського бюджету. Тепер основними джерелами його наповнення є  податок на доходи фізичних осіб, який залишають у розмірі 60 відсотків, плата за землю — вона залишається повністю, а також акцизи з роздрібної торгівлі паливно-мастильними матеріалами і тютюном. У грошовому вимірі надходження від акцизів зросли до 231 млн гривень. Тому вперше за останні сім років виконання показників із загального фонду становило майже 120 відсотків.

«Єдина проблема — виникають труднощі зі стягуванням плати за оренду землі. Коли договір про оренду закінчується, ми не можемо його продовжити на сесії міськради, оскільки орендарі самі не квапляться звертатися. Доводиться їх розшукувати, а це довга справа», — говорить Ольга Черкас. Вона зазначає, що міська рада тепер може сама  встановлювати ставки податку на землю й нерухоме майно. А це теж позитивна зміна.

Як відомо, ще недавно місцеві бюджети страждали від того, що за розпорядженням з Києва, їхні кошти на казначейських рахунках «зависали». Зараз і тут ситуація значно покращилася. «Буває таке, що гроші ще затримують, але зовсім не в таких розмірах, як раніше», — зазначає заступник начальника департаменту.

У міськраді розраховують на те, що труднощів не буде й при підготовці бюджету наступного року. За новим Бюджетним Кодексом, бюджет міста має бути затверджений не пізніше грудня. «Якщо ми не встигаємо, тоді затвердимо його на рівні 2015 року, а потім внесемо зміни при коригуванні. Раніше у нас виникали великі проблеми з виконанням міського бюджету, і 2013 і 2014 року ми не давали грошей на ремонт доріг й інше. Зараз прибуткова база через децентралізацію, а також згадані зміни збільшується, тому ми нещодавно змогли виділити 44 млн гривень на закупівлю тролейбусів — уперше за багато років», — розповідає представник міськради. Вона визнає, що у фінансистів були побоювання через нестабільність курсу гривні. Вони допускали, що фінансова ситуація може погіршитися — наприклад, скоротиться податок на доходи фізичних осіб, але нічого особливого не сталося. «Середня зарплата на підприємствах навіть дещо зросла. І хоча кількість тих, хто працює, зменшилася, загальний фонд зарплати збільшився. Тому можу однозначно сказати, що в умовах децентралізації працювати стало краще», — говорить Ольга Черкас.