Як запустити аграрний резерв?

Наприкінці серпня країни «Великої двадцятки» (G20) можуть скликати позачергову раду, щоб розглянути ситуації зі стрімким подорожчанням зерна на світовому ринку. Проведення зустрічі ініційовано Францією. Зростання цін на зернові зумовлено несприятливими погодними умовами — тривалою посухою в США та країнах причорноморського регіону. Тож експерти серйозно побоюються, що через це основні країни-експортери збіжжя можуть обмежити експорт зернових на зовнішні ринки, що посилює ризики для продовольчої безпеки в світі.

Природний фактор останніми місяцями вже підштовхнув угору ціновий вектор на світових ринках у середньому на 25 — 30% у різних секторах аграрної продукції. Так, через погані погодні умови прогнозний урожай зернових у Росії знизили до 70 — 75 мільйонів тонн, що, відповідно, вплинуло на світові ціни на зерно, тож із червня вони зросли на 17%.

Проливні дощі в Бразилії й запізнення сезону дощів в Індії зменшили світовий прогноз «солодкого» врожаю, що призвело до рекордного подорожчання і цукру, йдеться в повідомленні міжнародної організації ООН із сільського господарства і продовольства (ФАО).

Згідно з прогнозом Мінсільгоспу США, урожай кукурудзи через несприятливий природний фактор скоротиться на 16% — до 10,91 мільярда бушелів. Після такої звістки від найбільшого у світі експортера цієї культури ціни на кукурудзу на Чиказькій біржі зросли до 8,3075 долара за бушель, що є абсолютним історичним рекордом.

Подорожчання ж кукурудзи із середини червня на 64% підштовхнуло вгору ціни на сою. Ціна на рис, урожай якого під загрозою через запізнілий сезон дощів в Індії, поки що залишилася майже без змін. Однак і вона може зрости, адже є ризик, що споживання переключиться на цю культуру.

Усі ці фактори сигналізують про зростання ризиків продовольчої кризи у світі, як це було в 2007 — 2008 роках. Тоді голодні бунти відбулися в понад 30 країнах світу, а кількість голодувальників 2009 року зросла до мільярда осіб. «Наразі є потенціал для розвитку такої ситуації, яка була в 2007 — 2008 роках», — говорить економіст ФАО Абдолреза Аббасіан, якого цитує Бі-Бі-Сі.

Щоб мінімізувати такий ризик, міжнародна організація ООН із сільського господарства і продовольства вже звернулася до уряду США із закликом припинити випуск етанолу (для біопалива) із зерна. За законами США, 40% зернового врожаю іде на ці цілі. Крім того, якщо серпневе зібрання G20 відбудеться, то, найімовірніше, на ньому йтиметься і про не обмеження аграрного експорту основними країнами-експортерами.

На тлі світової тенденції з дефіцитом продовольства Україна виглядає більш ніж привабливо. І це попри те, що цьогорічний врожай буде дещо меншим за тогорічний. 2012-го Україна збере приблизно 58 мільйонів тонн зерна при потребі внутрішнього споживання в 28 мільйонів тонн, прогнозує прем’єр-міністр України Микола Азаров. Причому, за словами Азарова, 90% зібраного врожаю — це продовольче зерно вищого класу.

Очікують і непоганий урожай картоплі. «Площа посадки картоплі 2012-го становить 1,4 мільйона га, що на рівні минулого року. Погодні умови в основних регіонах, де її вирощують, — у північних і центральних областях, можна визначити як задовільні. Це дає можливість очікувати виробництво картоплі (за даними регіонів) в обсязі близько 23 мільйонів тонн при внутрішньому споживанні шість мільйонів тонн», — розповідає заступник міністра аграрної політики і продовольства Олександр Сень.

Як вплине посуха на урожай пізніх культур в Україні, зокрема на цукрові буряки й кукурудзу, поки що незрозуміло, кажуть фахівці. Утім, навіть тепер очевидно, що більшістю аграрних культур Україна повністю забезпечує свій внутрішній ринок і ще має значний надлишок аграрної продукції, яким треба розумно розпорядитися. Що з ним робити? В умовах стрімкого подорожчання агропродукції в світі відповідь очевидна — заробити максимум і завоювати нові ринки збуту для своїх виробників. Тож наразі перед Україною відкриваються нові експортні горизонти, щоб по-новому продемонструвати світу потенціал свого АПК й залучити в нього мільярдні інвестиції.

На це, схоже, налаштовані й урядовці. Міністерство аграрної політики і продовольства (Мінагропрод) обіцяє не обмежувати аграрний експорт і, навпаки, очікує на його пожвавлення. «У серпні експорт, безумовно, буде більшим, ніж 1,2 мільйона тонн, як це було в липні, тому що ми на ринку матимемо для експорту повноцінний ячмінь, пшеницю і залишки кукурудзи з минулого року. Гадаю, 1,7 — 1,8 мільйона тонн буде», — повідомив директор департаменту економічного розвитку та аграрного ринку Мінагропроду Сергій Кваша. За його даними, усього з початку нового маркетингового року (липень 2012-го — червень 2013 року) і станом на 7 серпня експорт зерна з України становив 1,38 мільйона тонн, що в 2,2 разу більше, ніж за аналогічний період попереднього сезону. Загалом, за прогнозами галузевого міністерства, зерновий експорт буде в межах 20 — 23 мільйонів тонн проти 21,95 мільйона тонн у 2011/2012 МР.

«Ситуація на світових ринках справді складається на користь України, — говорить «Дню» голова Аграрного союзу України Геннадій Новіков. — Через квотування 2011 року, особливо на початку, Україна втратила чимало зернових ринків (африканський, єгипетський, близькосхідних країн) на користь Росії. Потім наші трейдери почали їх відвойовувати, але повністю не повернули». Сьогодні, продовжує Новіков, світова кон’юнктура дає змогу Україні повернути втрачені пшеничні та ячмінні ринки. Якщо прогнози з урожайності кукурудзи справдяться, каже він, то ця культура може завоювати новий для України американський ринок. За словами Новікова, загалом експорт сільськогосподарських культур із України буде великим. Але найбільше прибутків країна матиме, продовжує він, якщо Росія обмежить свій аграрний експорт.

«Світові ціни на зерно більші, а його експорт буде не набагато меншим за тогорічний обсяг. Утім, цього року братимемо світові ринки не кількістю, а якістю й ціною. У підсумку заробимо більше, аніж 2011 року. Основні статті українського експорту — зерно й олія», — каже «Дню» директор «ПроАгро» Микола Верницький. Він підрахував, що 2012 року Україна експортує 20 мільйонів тонн зерна (на 10% менше, ніж минулого року). Середній показник зростання ціни на зернові становить 20%, каже він. Тож прибутки від торгівлі аграрним зерновим надлишком принесуть Україні на 20% більше, ніж минулого року.

Прикро одне: як і раніше, на аграрному добрі зароблять в основному трейдери (перекупники) й держава, а не реальні виробники, продовжує президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України Микола Маркевич. Щоб заробили всі: трейдери, країна і виробники, продовжує Маркевич, треба виконати головну умову цього аграрного рівняння — запровадити нову систему дотацій на 1 га чи на одну голову худоби. «Зважаючи на реальні економічні умови в країні, фермери пропонували зробити систему бюджетних дотацій диференційованою. Якщо людина має у власності 1 га землі, то давати їй максимальну бюджетну дотацію, навіть до 100 доларів. Коли ж мова йде про 100 тисяч га в одних руках, то, можливо, треба не дотувати, а навпаки, брати з такого власника певну плату і направляти ці кошти для підтримки малих фермерів», — розповідає він про механізм, який зробить українське АПК прибутковим для всіх учасників.

«Якщо таку систему запровадять, то зароблятимуть усі, крім тих, хто розподіляє бюджетні кошти на дотації. Тому для запровадження цього механізму постійно створюють усілякі перепони. Якщо він запрацює, то зникне можливість для корупції з бюджетними грішми і різні схеми для стимулювання своїх», — каже «Дню» Маркевич. За його словами, держава 2011 року виділила близько 7 мільярдів гривень на дотації селу, а отримала від АПК понад 40 мільярдів гривень. Тож, можливо, час подумати про цього «годувальника», резюмує він.