Як зігріти Україну
Вибори, що наближаються, вносять свої зміни як в економіку країни, так і в настрої українців. Якщо у вересні нас не лише лякали віяловими відключеннями електроенергії, а й проводили їх, то з настанням жовтня почали запевняти, що населення цей вимушений захід не торкнеться. Зокрема, про це наприкінці минулого тижня заявив в ефірі одного з телеканалів міністр Кабінету Міністрів Остап Семерак. «На жаль, у відключеннях електроенергії, які мали місце минулого тижня, замішана політика. Проблема в тому, що власниками багатьох обленерго, що здійснюють ці відключення, є російські компанії, — пояснив чиновник. — Ці компанії, згідно з рішенням уряду, потрапили до списку компаній, відносно яких можуть бути застосовані санкції».
«Немає причин відключення від електроенергії для українців. Адже Україна є державою, що експортує електроенергію на ринки сусідніх країн: Молдову, ЄС. Якщо буде необхідність, то Україна може зменшити постачання електроенергії на зовнішній ринок, але населення України не відключатиме», — пообіцяв міністр, але тут же нагадав, що українське законодавство передбачає такі відключення. Цей графік має бути затверджений Міненерговугілля й органами місцевого самоврядування.
Чиновник також розповів, у чому сьогодні полягають проблеми української енергетики. Більша частина українських вугільних шахт, за його словами, захоплена терористами. «Відповідно, отримувати вугілля звідти ми не можемо. Але уряд України підписав зовнішні контракти, зокрема й з Південноафриканською Республікою й іншими країнами на постачання вугілля. Це вугілля вже їде до України, й ми абсолютно встигаємо в графік доставити його до електростанцій», — упевнений міністр. Раніше міністр енергетики та вугільної промисловості України Юрій Продан на засіданні Кабміну заявив: «Ми підписали договори на постачання вугілля з ПАР — 1 мільйон тонн до кінця року має бути постачено».
«Ми й інші приватні підприємства («ми», тобто міністерство? — цікава обмовка. — Авт.), що сьогодні працюють на ринку електроенергії (ДТЕК, «Донбасенерго»), — додав міністр, — уклали угоди про постачання вугілля з території Росії — на жаль, ця дефіцитна марка є лише в Росії й певних країнах. Загальний обсяг постачання газу за тими договорами, що ми маємо, — до кінця року 5,6 мільйона тонн. Цього вистачить, щоб ми на 1 січня 2015 року мали понад 3,5 мільйона тонн вугілля на ТЕС», — запевнив Продан.
Щоправда, того ж дня, коли пан Семерак повідомляв, що вугілля вже їде, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики й комунальних послуг перенесла рішення питання про закупівлю вугілля для проходження осінньо-зимового періоду як мінімум на тиждень. Як повідомив за підсумками першого засідання комісії Інтерфакс Україна директор з комерційної діяльності «ДТЕК Енерго» Віталій Бутенко, «вся теплова генерація чекає від регулювальника критично важливих для галузі рішень щодо забезпечення ТЕС країни вугіллям, але комісія знову їх не прийняла, тим самим продовжуючи заганяти теплову генерацію України в «паливну безвихідь».
«Для забезпечення проходження опалювального сезону необхідно прийняти два рішення. По-перше, визначити джерела фінансування для ТЕС України, що дозволить забезпечити закупівлю вугілля в обсязі, необхідному для проходження зимового періоду, зокрема низькотемпературних піків. По-друге, комісія має забезпечити погашення боргів держпідприємства «Енергоринок» перед тепловою генерацією. Сума боргу сьогодні досягла 2,5 мільярда гривень», — зазначив він і підкреслив, що поки жодних дієвих механізмів розв’язання проблеми забезпечення паливом не запропоновано й питання постачань вугілля для проходження зими залишається відкритим.
Але часу для ухвалення настільки необхідних рішень залишається дедалі менше. Видобуток вугілля в Україні за серпень скоротився на 60%. 70% шахт закрито через бойові дії на Донбасі. У Міненерговугілля повідомляють, що запаси вугілля на складах електростанцій України у вересні зменшилися ще майже на 10% і до 1 жовтня виявилися на 55,9% меншими, ніж на аналогічну дату 2013 року. Чи можна в цих умовах забувати про самих шахтарів, про їхні потреби й проблеми?
Минулого тижня в Києві кілька сотень гірників, прибулих до столиці з Львівської і Волинської областей, а також з Донбасу, вийшли на протест до Кабміну. Вони вимагали виплати боргів по зарплаті, якої не отримували з червня, й протестували проти законопроекту уряду про реформування системи соціального страхування. Якщо ця «реформа» буде реалізована, то дуже багатьом шахтарям, які були покалічені або заробили під землею професійні захворювання, доведеться обирати, отримувати так званий регрес (допомога у зв’язку з інвалідністю) чи пенсію, тоді як сьогодні вони мають і те, й інше. На думку одного з лідерів протестуючих гірників Миколи Житника, цей документ є «цинічним»: «Уряд хоче позбавити права лікуватися, протезуватися, проходити санітарно-курортне лікування тих людей, які втратили здоров’я, отримали на роботі свої болячки», — говорить профспілковий функціонер.
Тим часом глава Комітету економістів України Андрій Новак вважає, що Україна за 25 років вже неодноразово мала шанс «витягнути шахтарів з-під землі й дати їм роботу на поверхні», використовувати колишніх гірників на будівництві спортивних і туристичних об’єктів і інфраструктури, зокрема в рамках підготовки до Євро-2012. «Зараз війна, й це дуже погано — смерті й поранення людей, нищення всього живого, що є в цій зоні, але для України це вже третій шанс витягнути нарешті шахтарів з кілометрових глибин, з рабської роботи з рабською оплатою й дати їм роботу на землі з тими ж або навіть вищими зарплатами».
«Хочемо ми цього чи ні, але вугільна галузь в Україні все одно підлягає скороченню, згортанню й закриттю, — впевнений економіст. — Це свого часу досить різко, але зробила Маргарет Тетчер в 70-х роках у Великій Британії. Це давно вже робить Російська Федерація, але ми чомусь вважаємо, що Україна настільки багата країна, що може дотувати вугілля й вугільну галузь нескінченно, хоча це з точки зору економіки не розв’язує проблему, а лише переносить її й ускладнює». Новак зазначає, що фінансовим результатом роботи вугільної галузі користується не сам Донбас, не держава Україна, а лічені власники відповідних підприємств. «Причому саме вони ще й користуються дотаціями бюджету України», — переконаний Новак.
Директор аналітичного департаменту компанії «Конкорд Капітал» Олександр Параший нагадує, що субсидії з бюджету для вугільної галузі становлять величезну суму — приблизно 14 мільярдів гривень. Проте видобуток вугілля аналітик вважає досить вигідним бізнесом. Деякі шахти, на його думку, є «дуже рентабельними». Оскільки собівартість видобутку вугілля там дуже низька, вони дають власникам хороший прибуток. Тоді як ті шахти, на які не було попиту в період приватизації вугільної галузі в Україні, «дуже збиткові». У світі ринкова ціна вугілля приблизно $80 за тонну, тоді як у нас на державних шахтах собівартість видобутку цього палива досягає 2-2,5 тисячі гривень, тобто приблизно до $200. «Такі шахти, їх близько третини, не мають права на існування й з ними фактично треба боротися», — зазначає експерт. Для цього підходить, зокрема, й закупівля відповідної кількості палива за кордоном. Та все ж він упевнений, що в української вугільної галузі є майбутнє, оскільки є ще більші запаси вугілля, які можна добувати з хорошою рентабельністю.
