Євросоюз дбатиме про безпеку українських шахт

Новий варіант перебудови вугільної галузі має з’явитися у кінці 2010 року після завершення «Програми підтримки вугільного сектору». Дана програма проводиться під егідою Європейської комісії і охоплює Львівську, Донецьку та Луганську області. На її реалізацію Єврокомісія виділить 8,939 мільйона євро. Втіленням вугільної ідеї у життя займатиметься консорціум на чолі з австрійською Hulla&Co Human Dynamics KG, крім якої туди увійшли компанії Royal Haskoning, GARP, MWH та Kopex.

Програма складається з кількох компонентів: інституціональне зміцнення вугільної галузі країни, стратегія розвитку галузі, соціальна політика та екологічні питання. «Проект займатиметься в тому числі питанням забезпечення безпеки шахт... І в його межах буде запущений пілотний проект за назвою «Безпечна шахта», в якому ми постараємося втілити всі найкращі на рівні європейських стандартів заходу щодо забезпечення безпеки», — підкреслив під час презентації перший секретар посольства Європейської комісії в Україні Ганс Райн. Під час дослідження європейські експерти проведуть оцінку матеріальних активів шахт та розроблять техніко-економічного обѓрунтування зі створення Фонду соціального розвитку. «Кінцева мета — розробка генплану розвитку вугільної галузі України», — підсумував керівник групи експертів програми Войтек Моджієвській.

«Така допомога безумовно корисна, — говорить у коментарі «Дню» директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Саприкін.— Але це «гуманітарні» проекти. Вони не допоможуть якійсь окремій шахті вирішити конкретні фінансові проблеми». Експерт переконує, що на часі знаходиться не проблема вироблення чіткого плану реформування вугільного сектору, адже він уже давним-давно розроблений українськими вченими на основі закордонного досвіду. Головне, на думку Саприкіна, знайти політичну волю для проведення непопулярного реформування.

Чому нардепи бояться вирішувати вугільне питання, «День» запитав голову парламентського комітету з питань промислової та регуляторної політики і підприємництва Наталію Королевську. «Вугільна промисловість стала вигідним полем бою політичних проектів. Тому протягом 15 років вона постійно страждає від невдалих спроб, і в ній ніяк не вдається реалізувати ті заходи, які б мали поліпшити ситуацію», — говорить вона. Виходів, на її думку, може бути два: або взагалі не чіпати шахтарів до закінчення виборчого процесу, або ж не заважати реформам і нарешті створити в країні державну інтегровану вугільну компанію (подібну до приватних) чи державний холдинг. Останній варіант допоможе державі упорядкувати систему управління своїм майном, оптимізувавши всі виробничі витрати та прибутки компанія. А після появи інтегрованої компанії та держхолдингу в перспективі можна розраховувати на їхній вихід на міжнародні ринки для залучення інвестицій у вугільну галузь.

«Такий варіант реальний,.. — коментує ідею зі створення держхолдингу Саприкін. — Можна підібрати територіально кілька серйозних шахт, вуглезбагачувальних фабрик, зробити кілька показових холдингів, але всі шахти загнати у холдинги немає змоги та економічної доцільності». Державі, на думку Саприкіна, було б доцільніше зайнятися виваженою приватизацією шахт. Слід врахувати й той факт, що на фоні майже рентабельних шахт (які готові купити багато вітчизняних ФПГ) існують надзбиткові. І за них держава повинна просити в інвесторів умовну ціну, наприклад, одну гривню. Натомість експерт пропонує вимагати від нових власників зберегти виробництво, робочі місця та погасити борги.