Євросоюз хоче, щоб землі стали загальнодоступними
Однак деякі нинішні члени ЄС, такі, як Данія, змогли добитися винятку із спільного для всіх закону — у Данії іноземцям заборонено придбавати більше ніж один будинок. Схожі приклади дають привід країнам ЦЄ докласти максимуму зусиль для захисту прав свого населення. Досить відверті спроби у цьому напрямку робить Польща: в процесі переговорів вона зажадала надати їй 18-річне ухиляння від правил ЄС про продаж земель.
Польща у цьому відношенні не самотня. Уряд Угорщини планує запропонувати ЄС передбачити 10-річний перехідний період для лібералізації продажу фермерських угідь і п'ять років — для надання права на продаж інших земель. У разі невдачі угорський уряд може спробувати створити інші обмеження на право придбання фермерського господарства, такі, наприклад, як обов'язкове мешкання на території країни і наявність спеціальної освіти.
Дійти згоди буде важко. Землі у Центральній Європі приблизно в 5—10 разів дешевші, ніж у Західній, до того ж, доходи населення нижчі в середньому у 2—7 разів. Це означає загрозу того, що місцеве населення ЦЄ буде просто витіснене з ринку під впливом цінового чинника.
Землі ЦЄ привабливі для резидентів Заходу не тільки через те, що вони дешевші, але й тому, що вони не перенасичені хімікатами, а це робить їх придатним до високоприбуткової органічної обробки. Деякі іноземні фермери вже почали тут свій бізнес не тільки легально (як це робиться у Чехії), але й нелегально, купуючи землі через місцевих посередників (наприклад, на кордоні Угорщини й Австрії).
Крихітні ферми ЦЄ перебувають у досить плачевному стані і, можливо, вони так ніколи й не стануть прибутковими. Ніяких змін там не відбудеться доти, поки не з'явиться ринок землі. Іноземні резиденти й їхні гроші можуть допомогти підштовхнути розвиток цього ринку, а це, в свою чергу, дасть можливість продавати з аукціонів ледве дихаючі ферми.
Але з іншого боку, країни Центральної Європи роблять дуже мало для створення ринку землі. В Угорщині, завдяки проведенню реструктуризації власності на землю — 300 гектарів у одні руки (це стосується і населення Угорщини), — дійсно сталися деякі позитивні зміни. Земля не може використовуватися як застава під кредит, її навіть продати нелегко.
Якщо Угорщина (або Польща) вирішить коли-небудь максимально використати свої родючі землі, то їй доведеться почати створювати ринок. Буде вона робити це за участю іноземних резидентів чи без них — залежить від безпосередніх учасників переговорів, але певна лібералізація життєво необхідна. За даними Terre, агентства ООН, заснованого з метою розвитку ринків землі, на Заході обсяг ринків земельної власності становить 30% ВВП, а в країнах ЦЄ — 10%. «Це означає можливість збільшення ВВП у країнах Центральної Європи на 20%», — вважає Кріс Бенет, співробітник Terre. Емоції тут не можуть бути зайвими.
