Їзда на «бляхах»
«День» з’ясовував, як почуваються власники авто на іноземних номерах і що на них чекає попереду
Сьогодні в Україні стало просто-таки модно їздити на іноземних номерах. Для цього є дві схеми: режим транзиту і режим тимчасового завезення. Але річ, звісно, не в престижі, а в елементарній економіці, оскільки в цьому разі резидент України не повинен сплачувати митних платежів. За даними AUTO-Consulting, у столиці кількість машин на іноземних номерах забезпечує 5% міського трафіку, а в деяких областях на заході України — 30—40%. Голова податкового комітету Верховної Ради Ніна Южаніна в одному зі своїх нещодавніх інтерв’ю, пославшись на митну службу, сказала, що в Україні вже 50 тисяч машин на іноземних номерах, але одразу ж, цього разу з посиланням на громадських активістів, збільшила цю цифру до півтора мільйона. Схоже, держава, бюджет зазнають на цьому значних збитків.
Трохи більше як місяць тому в парламенті України було зареєстровано законопроект №6626 «Про внесення змін до Закону України «Про Національну поліцію» щодо окремих повноважень поліції». Але йдеться в ньому ще й про впорядкування обліку автомобілів з іноземною реєстрацією. Документ наказує поліції формувати власні бази даних транспортних засобів з іноземною реєстрацією, які тимчасово перебувають на території України, використовуючи для цього як інформацію, наявну в поліції, так і отриману від Державної фіскальної служби.
Автори законопроекту передбачають, що він стане першим кроком до формування правової визначеності в питанні державного контролю тривалості перебування автомобілів на іноземній реєстрації в Україні. Для режиму тимчасового завезення це лише рік. Продовжити можна на два місяці. Для транзиту — 60 днів упродовж одного року. Що далі? Авто потрібно вивезти за межі країни. Якщо цього не зробити — можливі протоколи і навіть штрафи. Які послаблення має намір запровадити законодавець для власників автомобілів з Литви, Польщі, Словаччини та інших країн ЄС, що курсують дорогами України, поки що достеменно не відомо. Ймовірно, легалізація торкнеться авто, не старших ніж 7 років, які все ж таки можна буде розмитнити за пільговими ставками.
А поки що Державна фіскальна служба інформує журналістів здебільшого про те, в чому полягають порушення законодавства власниками іномарок та інономерів і яка відповідальність на них чекає. За даними ДФС, з початку 2015 року і по 30 червня цього року громадяни України завезли в режимі транзиту понад 313 тисяч автівок. Не вивезено, за даними на 27 липня, майже 27 тисяч машин.
За тимчасовою схемою за цей період, за даними відомства, на територію країни завезено здебільшого нерезидентами понад 1,4 мільйона автомашин. Не вивезено понад 24,5 тисячі, які передано українським громадянам і які вони використовують. «Це порушники, — каже заступник начальника управління організації митного контролю ДФС Олена Мошинська. — Порушниками є не лише ті громадяни, які завезли транспортні засоби і не виконали своїх зобов’язань вивезти автівки, це стосується й транзитного тимчасового завезення. Не оформлення митного режиму веде до того, що громадянин не сплачує податків, не проходить контролю екологічних норм, не надає дозвільних документів і транспортний засіб не реєструється в країні у встановленому порядку».
Які покарання чекають на порушників? Як розповів заступник директора департаменту протидії митним порушенням ДФС Олексій Сивирин, залежно від перевищення встановленого терміну під час транзиту передбачено: на одну добу — попередження чи штраф 170 гривень, до 10 діб — 3400 гривень, понад 10 діб — 8500 гривень. У разі порушення режиму тимчасового завезення до 3 діб штраф становитиме 850 гривень, від 3 до 10 діб — 5100 гривень, понад десять діб — 17000 гривень.
Кількість порушень невблаганно зростає. За транзитною схемою з 4,4 тисяч 1015 року і 10,6 тисячі 2016-го до майже 9 тисяч за сім місяців цього року. Ще гіршою є ситуація за тимчасовою схемою. Якщо торік було 1190 порушень, то цьогоріч вже майже дві тисячі.
У згаданому вище інтерв’ю Южаніна вела мову про те, що сьогодні в Україні порушники правил завезення почуваються майже безкарними. «По-перше, вони всі знають, що їх не можуть автоматично, де вони їздять, де вони працюють, зупинити ні Нацполіція, ні будь-хто інший, — зазначала голова парламентського комітету. — Або зажадати документи і запитати, чому ти порушив митний режим і перебуваєш зараз в Україні. Я вважаю, що ми наразі повинні терміново ухвалити зміни і навести лад у цій галузі, яка розвивається в Україні, — це використання автомобілів на іноземній реєстрації. Незаконне використання, частково незаконне. Абсолютно чітко простежується відсутність можливостей у держави вплинути на цей процес».
Проте в ДФС дещо інші дані. Так, штрафи, накладені митними органами за порушення транзитної схеми, зросли з 21,5 мільйона гривень 2015 року до 60,6 мільйона 2016-го і сягнули 46,6 мільйона гривень за сім місяців цього року. Лякаючою є динаміка штрафів і за порушення при тимчасовому завезенні: з 16,8 мільйонів гривень 2016 року до 22,1 мільйона за сім місяців цього року. Податковій є чим звітувати. Поліція в цьому напрямі поки що, мабуть, не працює.
А якщо і вона підключиться до контролю за їздою на «бляхах» (так прозвали в народі режими завезення іномарок)? Тут є два варіанти: або ж обидві описані схеми помруть, або ж візьме гору соціальне невдоволення (а водії на інономерах вже демонстрували свої протестні можливості). І тоді народним депутатам доведеться зняти з полиць законопроект, що припадає пилом. Але є і третій варіант (позначимо його літерою Ф). Комусь може здатися вигіднішим забезпечити ще й участь поліції у збиранні штрафів. Його наслідки передбачати просто не хочеться...