З Омом не знайомі

У місті-супутнику столиці Вишневому (Києво-Святошинський район) в середу ввечері сталася аварія на одній з електропідстанцій. У результаті в 7 багатоповерхових будинках різко (до 450 вольт) підскочила напруга в мережі, через що були пошкоджені електроприлади мешканців і без світла залишилися п’ять дев’ятиповерхівок. На щастя, люди не потерпіли.

Прес-служба Київської облдержадміністрації повідомила, що у зв’язку з цим створено робочу групу, до якої увійшли представники управління житлово-комунального господарства ОДА, Києво-Святошинської райдержадміністрації, міськвиконкому Вишневого, обленерго та громадськості. Вона працює безпосередньо на місці аварії. Голова облдержадміністрації Анатолій Присяжнюк дав доручення обійти кожне помешкання в будинках, що потерпіли, визначити розмір збитків, розробити механізм і терміни компенсації.

Як розповів кореспондент П’ятого каналу, енергетики не реагували на скарги переляканих людей. За свідченням однієї з мешканок міста «задимівся телевізор, кімната наповнилася димом». «Я вискочила до сусідки, запитую, що таке коїться? Тим часом люди з наших будинків побігли на вулицю і попрямували до жеку, — продовжувала жінка. — Адже нам ніхто не надавав жодної інформації про те, що діється і чому. Чиновники в жодній з міських служб не брали слухавку».

Лише через дві години, як сказала в телеефірі кореспондент каналу, до людей вийшли представники влади і повідомили, що з’ясовуватимуть ситуацію. Про компенсації ніхто нічого не говорив, хоча люди визначилися, що збитки в одному помешканні становлять не менш як 20 тисяч гривень.

«День» попросив прокоментувати те, що сталося, екс-міністра енергетики України, голову наглядової поради ПАТ «Київенерго» Івана Плачкова. «Коли в нашому селі відбулася електрифікація, — сказав Іван Васильович, — електриків спеціально дуже ретельно готували, навчали. Вони ходили по селу в спеціальних поясах, у них були гумові рукавиці і так звані кігті, за допомогою яких вони піднімалися на стовпи в разі якихось несправностей. У селі їх сприймали майже як напівбогів: адже вони знали, що таке електрика, вони її вмикали і вимикали. Статус цих людей у громадській думці був третім після голів колгоспу і сільради. На рівні головлікаря, а то й вище. Вони могли швидко підключити будинок до мережі, без зволікань усунути будь-яку несправність у хатній проводці і на підстанції. У селі завжди було світло». «А потім голова колгоспу, — згадує Плачков, — працевлаштував на посаду електрика свого племінника, що вивчився на агронома, оскільки такої вакансії в колгоспі не було. Навчиться, казав голова. Потім у селі з’явився молодий зоотехнік з дипломом. А місця йому не було. І він теж став електриком. Так у селі залишився один електрик з двома помічниками — агрономом і зоотехніком. Одному всюди не встигнути. І тоді почалися перебої: то ферма залишалася без світла, то школа. А ось коли третім електриком став бухгалтер, то світло в селі пропало зовсім».

«Я до чого все це розповідаю? — продовжував енергетик. — Тому що так і у Вишневому, мабуть, відбувається. В органах управління галуззю на місцях немає критичної маси професійних електриків. Їх залишилося, напевно, відсотків п’ять. А решта — бухгалтери, фінансові директори, маркетологи тощо. Я не проти них, вони теж потрібні. Але енергетики, які розуміють, як підключити і відключити, що таке три фази, навіщо потрібен і як працює трансформатор, мають становити критичну масу. Я переконаний, якщо опитати керівників і, скажімо, середню ланку фахівців, то лише відсотків десять знають закон Ома. А решта — не знають, що не заважає їм керувати. Тому в нас станції згорають, вуглегірські, тому на Дарниці відключення триває півроку, а у Вишневому — стрибок напруги і пожежі...»