За оренду паїв пропонують платити тільки грішми
У більшості випадків товарна форма розрахунків — це не примус, а обопільна вигода орендаря і орендодавця, нагадують фахівціУ парламенті зареєстрували законопроект про те, аби розрахунки за оренду паїв проводилися тільки грішми. Ініціатором документа виступив народний депутат від Партії регіонів Євген Сігал. Свою ініціативу він прописав в законопроекті № 2098 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо плати за оренду земельних ділянок». Нинішнє законодавство дозволяє виплачувати орендну плату на вибір землевласника — товарами чи послугами. На думку автора законопроекту, також має збільшитися і вартість оренди. Якщо зараз вона визначається не менше 3% від нормативної грошової оцінки ділянки, то в документі пропонується встановити її в межах від 4% до 10%. Крім того, плата за оренду повинна проводитися орендарем щомісяця рівними частками від загального розміру річного платежу, а не раз на рік, як часто відбувається зараз. Нагадаємо, що 2012 року Сігал вже реєстрував у парламенті аналогічний законопроект, але колишній склад парламенту не встиг його розглянути. На думку ініціатора закону, його новація допоможе уникнути завищення орендарями ціни на продукцію та послуги, які надаються в рахунок орендної плати, а також забезпечити повну сплату податків на доходи фізичних осіб.
Як позначиться ініціатива на розвитку АПК? Про це «День» запитав у експерта.
Володимир ЛАПА, генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу:
— Теоретично ідея не погана. Єдине, що не зовсім правильно законодавцю визначати, яким має бути формат стосунків між орендодавцем і орендарем. Минулого року в степових регіонах була низька врожайність зернових. Орендарі були готові розрахуватися грішми, але багато хто з власників паїв вимагав, щоб згідно з умовами укладених раніше догорів розрахунок проводили у товарній формі, бо у багатьох селян є підсобне господарство. В такому випадку економіка проста: якщо орендар розраховується зерном за оптовими цінами, то власнику особистого сільського господарства вигідніше взяти зерно у нього, а не на ринку, де одна тонна йому обійдеться в півтора разу дорожче. Крім того, часто сільгосппідприємства надають орендодавцям інші послуги за нижчими цінами, як на ринку, потрібні для ведення підсобного господарства, наприклад, орють поле чи збирають зернові. У переважній кількості випадків товарна форма розрахунків — це не примус, а обопільна вигода орендаря і орендодавця. Тому тут треба, щоб цей формат стосунків визначався і надалі обопільно. Якщо обидві сторони не проти товарної форми — так і записати в договорі оренди, а якщо власник паю хоче гроші, то це і фіксувати в договорі. На мій погляд, треба залишити свободу вибору для власників паїв.