Перейти до основного вмісту

«Залізниця» пішла... до іншого

Уряду потрібно гармонізувати логіку бізнесу з логікою державного управління
24 січня, 17:01
ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Чи потрібні нашому уряду галузеві міністерства як органи державного управління, чи їх незабаром замінить такий управлінський монстр-монополіст, як Мінекономрозвитку і торгівлі? Вже сьогодні Міненерговугілля, наприклад, майже повністю усунено від управління «Нафтогазом», а Мінінфраструктури звільнили від «Укрзалізниці». Функції управління цими величезними підприємствами перейшли до Кабміну в особі МЕРТ і до наглядових рад, у яких разом з громадянами України засідатимуть іноземці.

«Віднині всі рішення з управління компанією («Укрзалізницею») та її звітності ухвалюватимуться не Мінінфраструктури одноосібно, а Кабінетом Міністрів, який є колегіальним органом. На Мінекономрозвитку покладені лише повноваження з підготовки проектів таких рішень», — написав міністр Кабінету Міністрів Олександр САЄНКО на своїй сторінці в Facebook.

Він також зауважив, що Кабмін, згідно з чинним законодавством, був раніше і залишається органом, який управляє корпоративними правами держави щодо «Укрзалізниці». Просто раніше частина функцій, пов’язаних з управлінням цією компанією, була делегована Кабміном Міністерству інфраструктури, а своїм рішенням у середу Кабмін відкликав ці делеговані функції. На його думку, зміни до статуту компанії «однозначно підвищать прозорість у її роботі».

Пропозицію про зміну статуту УЗ з голосу висунув міністр економічного розвитку — віце-прем’єр Степан Кубів. «Без узгодження з міністром, який втратив вплив», — уточнило джерело «Економічної правди», маючи на увазі главу Мінінфраструктури Володимира Омеляна. Цікаво, що відповідні урядові рішення, на перший погляд, абсолютно лояльно розглядаються державними топ-управлінцями, з рук яких вислизають підприємства і, відповідно, їх фінансові потоки.

Не секрет, що між главою «Укрзалізниці» Войцехом БАЛЧУНОМ та міністром інфраструктури України Володимиром ОМЕЛЯНОМ виник погано чи добре приховуваний, але конфлікт. Про таке говорять: нічого особистого, лише бізнес. Проте, Омелян пише у своєму «Фейсбуці»: «Те, що відбувається зараз, — це не перехід «Укрзалізниці» з-під контролю однієї партії до іншої. Це питання реформи — бути їй чи ні. У мене як у міністра та громадянина немає жодного бажання або щонайменших спроб тотального контролю чи впливу на підприємствах, довірених мені».

Він закликає у свідки керівників підвідомчих йому органів центральної виконавчої влади — Смілянського («Укрпошта»), Новака («Укравтодор»), Вецкаганса (адміністрація морських портів) та інших, які, за його словами, будь-якої секунди можуть підтвердити, що «моя єдина вимога — розвиток і ефективність». Він також наголошує, що в «Укрзалізниці», «Укрпошти», «Адміністрації морських портів України» немає іншого варіанту, окрім корпоратизації. На думку Омеляна, управління цими підприємствами здійснюватиме «незалежне сильне правління, така ж наглядова рада». А держава, на його думку, лише забезпечує прозорий механізм їх роботи.

«Я вірю, що Мінекономрозвитку в короткі терміни завершить тривалу роботу над усіма підзаконними актами з корпоратизації, так само, як і над багатостраждальним проектом закону про концесію. Завдяки цьому ми зможемо повноцінно запустити механізми ефективного ринку. І на завершальному етапі, коли все працює бездоганно, саме МЕРТ повинен відповідати за роботу 10 або 20 корпоратизованих компаній, які залишаться державними», — передбачає Омелян, проте наголошує, що наразі у цього міністерства «бракує для таких дій знань і вмінь, а є лише велике бажання». При цьому міністр не стримався, щоб не кинути камінь у чийсь неназваний город: «Експеримент із неформальними впливами на «Укрзалізницю» вже дуже дорого обійшовся державі». Міністр також укотре розкритикував роботу Балчуна, нагадавши, що в ході роботи комітету номінації, коли відбиралася його кандидатура, він був проти неї.

Тим часом державний секретар Мінінфраструктури Андрій ГАЛУЩАК вважає, що «віднині уряд як акціонер зможе швидко приймати ефективні рішення, необхідні для функціонування компанії та реформ». Він, як і Омелян, бачить необхідність посилити роль наглядової ради «Укрзалізниці» як органу управління і додає в розмові з журналістами, що цей орган очолює перший заступник міністра Євген Кравцов, і це дозволяє передбачити, що в Мінінформструктури поки що все ж зберігається важіль впливу на «Укрзалізницю». У теорії це виглядає трохи інакше. «Міністерство інфраструктури концентруватиметься на своїй основній функції — формуванні державної політики у сфері залізничного транспорту, не відволікаючись на вирішення управлінських питань», — зауважує Галущак. За його словами, це дозволить, нарешті, сформувати нову законодавчу основу для розвитку та функціонування залізничного транспорту. Нагадаємо, що Омелян (див. вище) покладає надії в цьому питанні саме на Мінекономрозвитку.

Балчун у цій ситуації може вважати себе переможцем в міжособовому конфлікті, оскільки фактично позбувся начальника, з яким не вдавалося порозумітися. Він, звичайно, схвалює рішення про передачу компанії під управління Кабінету Міністрів. «Ми вітаємо будь-які кроки, направлені на підвищення ефективності функціонування компанії. Особливо в період створення нового змісту та якості публічного акціонерного товариства», — написав Балчун у Facebook. «Правління компанії послідовно реалізовуватиме стратегію реформ, визначену урядом, як акціонером товариства», — додає він, а критику, що звучить на його адресу,  спростовує з цифрами в руках.

«Як і розраховували, фінансовий результат УЗ за 2016 рік прибутковий — отримано 303 мільйони гривень, — зауважує головний залізничник країни. — Компанія в повному обсязі виконала свої зобов’язання перед державою: за оперативними даними, 2016 року сплачено 15 мільярдів гривень податків і обов’язкових платежів». Залишок грошових коштів на рахунках компанії на кінець 2016-го склав 5,5 мільярда гривень. Прибутки від перевезень 2016 року склали 62 мільярди гривень, йдеться в повідомленні «Укрзалізниці». Витрати — 58,4 мільярда гривень. Їх удалося зменшити в порівнянні із затвердженим планом на 1,7 мільярда. 2,8 мільярда гривень використано на оновлення рухомого складу. Відремонтовано понад 7,2 тисячі  локомотивів, більше 30 тисяч вантажних і понад дві тисячі пасажирських вагонів. Рентабельність «Укрзалізниці» за EBITDA досягла 30%.

У цій ситуації сторонам, що сперечаються, немає сенсу публічно говорити про проблеми та зміст різночитань. З огляду на це, обидва керівника виглядають майже однодумцями. Але було б наївно брати за чисту монету твердження Омеляна, що зміна системи управління «Укрзалізницею» не пов’язана з переходом контролю від однієї партії до іншої. Для «Народного фронту» це, безумовно, істотна втрата. Але що набуде в результаті Україна в цілому?

Відповідаючи на це запитання, колишній міністр транспорту України Євген ЧЕРВОНЕНКО не справляв враження великого оптиміста. «Наш Кабмін відірваний від системи інфраструктури, і тому я боюся, що буде прийнято багато політичних і корупційних рішень, — сказав Червоненко «Дню». — А в принципі, треба просто чесно провести корпоратизацію і далі — приватизацію «Укрзалізниці».  Але при цьому ми зобов’язані показати чесну картину, а там — величезні борги. «Укрзалізниця» перебуває в технічному дефолті (про це всі знають, хто розуміє). Виникає питання, що з цим потрібно робити? Найголовніше — прибрати корупцію».

«Цим, правда, хвора не лише залізниця, але й уся країна. — продовжував колишній міністр і нинішній бізнесмен. — У транспортній сфері з двох сторін усі питання вирішують деякі два брата. Треба все це рубати — створювати справжні ринкові відносини. А як покінчити з дзвінками депутатів, із підказками з Грушевського — з ким укладати контракт, а з ким не варто? Тому потрібна приватизація. Тому що працювати у приватному бізнесі, наприклад, для мене — це кайф. Робиш лише те, що вважаєш за потрібне для виживання, для прибутку, і не слухаєш того, хто дає вказівки. Ось і вся арифметика.  Наведу приклад. Виростили  хороший урожай. Але отримати на залізниці вагон-зерновоз абсолютно нереально. Це було знущання. Не дати хабар — чекатимеш до кінця сторіччя. Коли країна та її верхи починають заробляти на корупції — це дуже погано. Логіка бізнесу та логіка нормального державного управління кудись зникають, розтікаються».

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати