Замість боргів - участь у лотереї

І лише після того, як у листопаді 1994 року Президент підписав Указ "Про компенсацію громадянам України втрат від знецінення грошових заощаджень в установах Ощадного банку і Укрдержстраху", народ зміг одержати в руки наочні підтвердження "турботи" про нього держави у вигляді чи то цінних, чи то не цінних (невдовзі фінпосередники вигадали термін "напівцінні") паперів - компенсаційних сертифікатів (КС), призначених для використання в приватизації державного майна. Людям пообіцяли, що на аукціони за КС виставлятимуться найпривабливіші підприємства, причому щоразу їх нібито буде не менш тридцяти. Незабаром виявилося, що людей обдурили: за КС можна було купити лише акції найгірших акціонерних товариств. Та, як завжди, те, що не дуже добре для громадян, цілком влаштовує державу. У цьому разі проведення аукціонів за КС прискорило процес масової приватизації. Як сказав кореспонденту "Дня" генеральний директор Українського центру сертифікатних аукціонів Юрій Тараторін, вони послужили механізмом для реалізації залишків акцій, не розподілених під час закритої передплати між працівниками підприємств або тих, що залишилися після аукціонів за приватизаційні майнові сертифікати. Коротше, "скинули" неліквід. А людям дивіденди подавай.

Громадяни, які мають на руках компенсаційні сертифікати, можуть вибирати з двох шляхів. Перший - піти й продати їх на "чорному ринку" за дві з хвостиком гривні за КС номіналом 1 млн. крб. Другий - віднести їх у регіональні центри сертифікатних аукціонів або пункти прийому заявок і обміняти на акції збиткових підприємств. Можливий і третій варіант - чекати, доки або підприємства виявляться справді привабливими, або ціни "чорного ринку" зростуть. Зрозуміло, ці речі тісно взаємопов'язані, але пересічний обиватель зазвичай не стежить за публікаціями списків підприємств, що приватизуються, в газеті Фонду держмайна, а тому, дочекавшись моменту, коли ціна, на його думку, досягла межі, віднесе КС вуличному перекупникові. І, можливо, даремно.

Жодного випадку, коли підприємство, чиї акції продавалися на аукціонах за КС, виплачувало б дивіденди, наскільки відомо, не зафіксовано. І все ж, продавши сертифікати за безцінь, можна "розжитися" на хліб тільки на сьогодні-завтра.

А ось випадок, що стався з нашим читачем Юлієм Яковичем Кравченком, змушує замислитися: чи такі вже безнадійні підприємства, чиї акції виставлялися на продаж за КС?

Свої компенсаційні сертифікати тоді, коли їхня ринкова ціна дорівнювала 2 грн., Юлій Якович вклав в акції доброго десятка підприємств, по дві штуки в кожне. Як кажуть, не дивлячись. І виявився щасливчиком. Невдовзі йому зателефонували з Ірпеня, з будівельного підприємства, акціонером якого він став, і, розповівши про важке фінансове становище підприємства, запропонували продати їм акції - 9 тис. штук. Це не суперечить законам. Як відомо, багато керівників хочуть сконцентрувати в своїх руках якомога більшу кількість акцій для того, аби одержати більше прав в управлінні. Юлій Якович відмовився, справедливо розсудивши, що перспективи підприємства, хоч би який непривабливий вигляд воно мало сьогодні, найкраще видно саме його керівництву.

Невдовзі надійшов лист із відомої інвестиційної компанії. У нього було вкладено замітку з газети Фонду держмайна про вкрай важкий фінансово-економічний стан одного з київських підприємств, акціонером якого теж став Юлій Якович. У доданому листі пропонувалося продати акції й одержати "реальні гроші сьогодні замість міфічних дивідендів завтра". І хоча незрозуміло, чи ця інвестиційна компанія працює за дорученням керівництва підприємства, чи вона збирає акції, аби збільшити свій власний пакет (у такому разі, як вона одержала доступ до реєстру акціонерів?), але добродійністю тут і не пахне. Та якби Юлій Якович погодився, то одержав би 54 грн. чистого прибутку, вклавши сертифікати на 4 грн.

Звісно, якщо нема за що купити хліба та молока, то сертифікат можна віднести й на базар. Але не варто поспішати позбутися цих "папірців". "У списках підприємств, акції яких виставляються на продаж на сертифікатних аукціонах за компенсаційні сертифікати, останнім часом відчутно зросла частка середніх і великих підприємств, характерних своєю прибутковістю та перспективністю", - запевнив Юрій Тараторін.