Заочні акціонери?

На світі так давно ведеться, що нижчий перед вищим гнеться... Трансфонрмуючи цей відомий вислів, можна вийти на ще одну життєву аксіому про узгодження інтересів мажоритарних та міноритарних власників. Ідеться про законопроект «Про акціонерні товариства». Нещодавно консультаційно-експертна рада Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, що працювала над удосконаленням цього документу, запропонувала чергову революційну ідею — механізм проведення загальних зборів шляхом заочного голосування або опитування поштою. «Світова практика рекомендує не тільки голосування поштою, а й голосування через інтернет, SMS-повідомлення, відеоконференції... Я розумію, що для України, для наших реалій — це ще зарано. Але голосування поштою можна спробувати прописати», — говорить член робочої групи експертів з доопрацювання проекту закону Олена Щербіна.

Запропонована форма голосування мало чим відрізняється від порядку проведення загальних зборів у корпоративному інвестиційному фонді. Наглядова рада складає перелік осіб, яким надсилаються бюлетені. До речі, разом з ними акціонер повинен отримати пакет документів, які виносяться на голосування. Порядок відправки і отримання бюлетнів обіцяють зробити суворим. Щоправда, як цього досягти, й досі не знають. Після отримання та заповнення документу акціонер повинен надіслати його до компанії у встановлений термін. Після його закінчення відбувається підрахунок голосів. На думку розробників, рахувати кворум краще від кількості надісланих бюлетнів. «Там будуть «за» і «проти». Тоді рішення прийматиметься простою більшістю голосів або 3/4»,— говорить Щербіна.

Що ж потрапляє у сферу заочного голосування? На думку Щербіної, до заочних бюлетенів можна вносити питання, які не обов’язково розглядати на щорічних загальних зборах і які ухвалюються простою більшістю голосів. До числа останніх пропонують зарахувати визначення основних напрямків діяльності товариства, рішення про анулювання викуплених акцій та викуп товариством розміщених акцій, затвердження розміру річних дивідендів тощо.

Акціонерна «заочка» нібито покликана «полегшити право акціонерів на участь у зборах, не переобтяжуючи їх необхідністю бути фізично присутнім при голосуванні», а також скоротити матеріальні витрати на вирішення простих питань. Але на іншому боці медалі можна побачити прозоре бажання забезпечити кворум.

Окрім того, розробники пропонують втиснути у заочні рамки також певну комбінацію деяких важливих питань. Зазвичай перед внесенням статутних змін проводять попередні загальні збори, на яких ухвалюють потрібне рішення, а тільки потім, на другому зібранні, проходить безпосереднє голосування. То, може, варто перші загальні збори проводити шляхом опитування, а другі залишити на загальному рівні, запитує Щербіна.

Досить різко реагує на оновлену форму волевиявлення для акціонерів старший науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування Анатолій Федоренко: «Та побійтеся Бога! Хіба можна його використовувати для товариства, у якого є контрольний акціонер (таких товариств в Україні більшість. — Авт. ). Виникає запитання: для чого він (порядок заочного голосування. — Авт. ) потрібний? Щоб сфальсифікувати результати голосування...».

Висунута робочою комісією пропозиція отримала неоднозначні відгуки, що й засвідчило потребу у її доопрацюванні. Тим більше, що рано чи пізно, а вводити зміни доведеться. Адже після сертифікатної приватизації Україна отримала велику кількість дрібних акціонерів. Організація розумного діалогу між мажоритарниками і міноритарниками задля максимального задоволення фінансових інтересів останніх і, у той же час, задля розвитку економіки, на шляху якої вони нерідко стають, — святий обов’язок країни, що хоче асоціювати себе з європейськими гравцями. Швидше думати змушує також курс України на розвиток фондового ринку, який згодом приведе до публічних акціонерних товариств з великою кількістю акціонерів. «Якщо навіть кількість міноритарних акціонерів у наших компаніях зменшиться, все одно ми зустрінемося з тим, що наші публічні товариства, які пропонуватимуть свої цінні папери для необмеженого кола осіб на ринку, матимуть нову категорію міноритаріїв», — деталізує ректор Українського інституту розвитку фондового ринку Київського національного економічного університету Дмитро Леонов. Інституційні інвестори, пенсійні фонди, страховики — далеко не повний перелік таких учасників.