ЗАПИТАННЯ «Дня»

Ксенія ЛЯПІНА, народний депутат:

— Розколу не буде, хоча розбіжності, звісно, існують. Вважаю, будуть задіяні політичні методи знаходження компромісів та порозуміння. Звичайно, це не приведе до створення єдиної команди, але, принаймні, унеможливить публічний розкол уряду. Кожна зі сторін повинна викладати свої аргументи та шукати точки зіткнення. Немає нічого жахливого в тому, що люди почують різні аргументи та зрозуміють, що в уряді аж ніяк не всі одне з одним згодні. Питання в тому, що уряд має думати не лише про створення політичної програми, а й про побудову економічної моделі, такої собі макроекономічної основи для своєї подальшої діяльності. Поки що все досить хаотичне, звідси й суперечності, розбіжності. Треба спочатку дати концептуальну основу, а не лише говорити про соціальні гарантії, проти яких ніхто не протестуватиме. Питання в тому, за який рахунок, якими методами? Якби була концептуальна програма, розбіжностей було б менше. Тому зараз час покінчити з поспіхом, який, усі знають, коли потрібен, та перейти до концептуальної роботи.

Олексій ПЛОТНИКОВ, професор Інституту світової економіки та міжнародних відносин НАН України:

— Я цілком допускаю цю ситуацію, особливо зважаючи на те, що новий уряд — це не цілісна згуртована команда, а товариші по революції. Крім того, в них досить специфічна професійна підготовка, і немає єдиної програми з чіткими напрямами розвитку України. Тому у відносинах між ними зустрічаються незгода, жорсткі протиріччя щодо основних питань. Спостерігаючи за їхніми діями вже зараз, я схиляюся до думки про те, що можна говорити про розкол у лавах керівництва країни.

Богдан МАЙКО, генеральний директор Торгового дому «Скеля»:

— Є речі, про які не можна говорити привселюдно, — кількість зібраного врожаю, рівень підвищення пенсій і зарплат. Виходить, що ринок, слухаючи заяви уряду, піднімає ціни, не дочекавшись реального підвищення. Тому, можливо, розколу й не буде — Президент усіх помирить. Але ті міністри, які справді знаються на економіці, критикуватимуть усіх інших. Тому я вважаю, що уряд повинен якось переоцінити свої заяви.

Павло МИХАЙЛІДІ, президент Спілки кризових менеджерів України:

— Звичайно, розкол цілком може статися. Розколи — це взагалі поняття непрогнозовані, і вони можуть трапитися з будь-якого питання, включаючи проблеми економіки. Особливо якщо кожен стоїть на своєму та не хоче поступатися. Розбіжності виникають через наявність власної думки в кожного з членів уряду — це природний процес, який був за часів минулого, існує сьогодні та існуватиме при всіх урядах. Інша річ, які рішення приймає безпосередній керівник та як команда вибирає пріоритети, з огляду на виниклу ситуацію. Зараз передумови розколу проглядають, але вони не настільки серйозні, щоб можна було говорити про нього найближчим часом, тобто близько року ще нічого не зміниться. Уникнути його можна лише розумними командними діями під керівництвом прем’єра.

Ігор БУРАКІВСЬКИЙ, директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій:

— Уряд як єдина команда лише формується. Це проблема всіх коаліційних урядів, де представлені різні політичні сили. У зв’язку з цим ми не повинні не брати до уваги, що склад уряду не є стабільним і в деяких ситуаціях можливі навіть зміни щодо персоналій. Я би цього не боявся. Що стосується нинішньої ситуації, то уряд має серйозну проблему — всі міністри, за невеликим винятком, продовжують відчувати себе політиками-депутатами й тому роблять різні заяви, що суперечать одна одній. Уряду необхідно мати навіть не стільки єдину програму, скільки єдине концептуальне розуміння того, що відбувається в українській економіці. Багато залежатиме від революційного бюджету та тих моментів, коли ми перевірятимемо уряд за його конкретними діями.