ЗАПИТАННЯ «Дня»
Народний депутат України, заступник голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Богдан ГУБСЬКИЙ:
— Всю зиму цукор продавався за низькими цінами. Своєчасне виявлення дисбалансу між сезонним зростанням попиту і фактичною наявністю цукру повинно було б дати поштовх для завезення цукросировини й додаткового виробництва цукру. Простіше кажучи, певні служби прогавили зародження дефіциту і вибух попиту на цей товар, що здетонувало й цінові стрибки навколо інших продовольчих груп.
І закон ми також прийняли із запізненням. Адже цукор не тільки стратегічний для нашої країни товар, а й продукт високого попиту серед населення.
Утім, вимушено вдаючись до державного регулювання, не можна відкладати й перехід на нормальні товарно-грошові ринкові відносини. Слід відмовитися від давальницької схеми розподілу виробленого цукру між виробниками цукросировини (КСП) та цукровими заводами. Це дозволить нарешті позбутися бартеру, а водночас — попередити появу на внутрішньому ринку цукру, що продається без сплати податків, а отже, за демпінговими цінами. Потребує розв'язання також порядок викупу державою або її уповноваженими цукру для постачання за міжурядовими угодами.
Як бачимо, щоб створити цивілізований ринок, треба ще багато і плідно працювати. Отже закон про регулювання виробництва і реалізації цукру — лише один із кроків на шляху до створення законодавчої бази цивілізованого ринку.
Випуск газети №:
№102, (1999)Рубрика
Економіка