«Земельна» прірва українського законодавства,
або Як спеціальний дозвіл Мінекології «підвів» естонського інвестора, який мав намір видобувати корисні копалини на МиколаївщиніЧерез неузгодженість норм законодавства України та відсутність підтримки державних органів іноземні інвестори, які бажають займатися бізнесом в Україні, змушені самостійно нести відповідальність за всі несприятливі чинники, навіть незалежні від них. Тому вони часто стають заручниками різних норм, які мають на меті одне: сприяти корупції в Україні.
ОЧИМА ОЧЕВИДЦІВ
Для початку один приклад із-поміж десятків інших. За 1,5 км на південний схід від села Кам’яна Балка Первомайського району Миколаївської області є родовище гранітів, мігматитів та гнейсу площею 19,3 га, яке є одним із найбільших на півдні України. Його запаси було розвідано геологічними службами ще 1981 року та встановлено, що обсягу видобутих корисних копалин вистачить для забезпечення потреб у будівельних матеріалах трьох областей України: Миколаївської, Одеської та Харківської.
Це родовище корисних копалин станом на сьогодні не розробляється, але причина не в тому, що його нікому експлуатувати, а для інвестора створено перешкоди.
Так, іще в жовтні 2007 року ТОВ «Фореста», отримавши всі необхідні дозвільні документи, сплативши збір у розмірі більш як півмільйона гривень, отримала від Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (на сьогодні це Мінекології України. — Ред.) Спеціальний дозвіл на користування надрами (об’єкт надрокористування — Кам’янобалківське родовище). «Фореста» — юридична особа, учасником якої є естонська компанія «Фаусто», що має значний та успішний досвід роботи у сфері видобутку корисних копалин, а також співпрацює з багатьма європейськими підприємствами, зокрема Viru Keemia Grupp AS, найбільшої в Естонії корпорації, що займається видобутком горючих сланців. Чинним законодавством України визначено, що єдиною підставою для користування надрами є отримання підприємством Спеціального дозволу. Проте наявність у ТОВ «Фореста» цього Спеціального дозволу, на жаль, не дало йому в подальшому можливості здійснювати фактичний видобуток корисних копалин. Естонці не знали, що український закон — як дишло...
Через неузгодженість норм законодавства України та відсутність підтримки державних органів іноземні інвестори, які бажають займатися бізнесом в Україні, змушені самостійно нести відповідальність за всі несприятливі чинники, навіть незалежні від них. Тому вони часто стають заручниками різних норм, які мають на меті одне: сприяти корупції в Україні.
ОЧИМА ОЧЕВИДЦІВ
Для початку один приклад із-поміж десятків інших. За 1,5 км на південний схід від села Кам’яна Балка Первомайського району Миколаївської області є родовище гранітів, мігматитів та гнейсу площею 19,3 га, яке є одним із найбільших на півдні України. Його запаси було розвідано геологічними службами ще 1981 року та встановлено, що обсягу видобутих корисних копалин вистачить для забезпечення потреб у будівельних матеріалах трьох областей України: Миколаївської, Одеської та Харківської.
Це родовище корисних копалин станом на сьогодні не розробляється, але причина не в тому, що його нікому експлуатувати, а для інвестора створено перешкоди.
Так, іще в жовтні 2007 року ТОВ «Фореста», отримавши всі необхідні дозвільні документи, сплативши збір у розмірі більш як півмільйона гривень, отримала від Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (на сьогодні це Мінекології України. — Ред.) Спеціальний дозвіл на користування надрами (об’єкт надрокористування — Кам’янобалківське родовище). «Фореста» — юридична особа, учасником якої є естонська компанія «Фаусто», що має значний та успішний досвід роботи у сфері видобутку корисних копалин, а також співпрацює з багатьма європейськими підприємствами, зокрема Viru Keemia Grupp AS, найбільшої в Естонії корпорації, що займається видобутком горючих сланців. Чинним законодавством України визначено, що єдиною підставою для користування надрами є отримання підприємством Спеціального дозволу. Проте наявність у ТОВ «Фореста» цього Спеціального дозволу, на жаль, не дало йому в подальшому можливості здійснювати фактичний видобуток корисних копалин. Естонці не знали, що український закон — як дишло...
Відповідно до статті 16 Кодексу України про надра, надання спеціальних дозволів на користування надрами здійснюється після попереднього погодження з відповідною радою народних депутатів питання про надання земельної ділянки для зазначених потреб, крім випадків, коли в наданні земельної ділянки немає потреби.
Такими погодженнями для ТОВ «Фореста» були рішення Кам’янобалківської сільської ради Миколаївської області, Первомайської районної ради та Первомайської районної державної адміністрації, видані ще 2004 року, і станом на момент отримання Спеціального дозволу не втратили своєї чинності. Незважаючи на ці погодження ТОВ «Фореста», Первомайська районна державна адміністрація 2007 року передала безоплатно у власність 27 мешканцям села Кам’яна Балка земельні ділянки, під якими — Кам’янобалківське родовище.
ЗАКОН ДЛЯ/ВІД ОЛІГАРХІВ
Особливе здивування викликає той факт, що державні акти на ці земельні ділянки були одразу ж видані, зареєстровані, а протягом тижневого строку продані за договорами купівлі-продажу одному громадянинові, який де-факто володіє більш ніж половиною земель на Первомайщині, співзасновникові та засновнику підприємств: ТОВ «Агрофірма Корнацьких», ТОВ «Юридична фірма Корнацьких», ПП «Будфірма Корнацьких», депутата Первомайської районної ради.
Отримавши у власність 27 земельних ділянок, бізнесмен із 2007 по 2012 рік використовує їх не за цільовим призначенням, створює перешкоди ТОВ «Фореста» для здійснення видобутку корисних копалин, зазначених у Спеціальному дозволі. На неодноразові пропозиції керівництва ТОВ «Фореста» щодо можливості спільного використання земель для видобутку корисних копалин, Корнацький безпідставно відмовляв у їхньому задоволенні. Цим самим він створив ситуацію, за якої неможливо здійснювати видобуток корисних копалин, бюджет Миколаївщини міг би отримувати додаткові доходи у вигляді податків, а люди — робочі місця.
Позицію як Миколаївської обласної прокуратури, так і Первомайської прокуратури Миколаївської області спрямовано на недопущення порушення державних інтересів. У зв’язку з цим прокуратурою Первомайського району ще наприкінці 2008 року було подано 27 позовів в інтересах держави до пана А. Корнацького про визнання недійсними як державних актів на право власності на земельні ділянки, так і договорів про відчуження цих земель на користь згаданого вище громадянина.
На жаль, за чотири роки лише по одній судовій справі є рішення на користь держави та ТОВ «Фореста». Так, рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 19.01.12 року припинено право власності на одну земельну ділянку пана А. Корнацького Решта 26 судових справ перебувають у провадженні Первомайського міськрайонного суду. Але, на думку директора ТОВ «Фореста», позитивного результату тут не варто очікувати, оскільки цей суд допускає грубі процесуальні помилки, порушує норми матеріального права, неодноразово зупиняє та відновлює провадження у справах.
НЕУЗГОДЖЕНІ УЗГОДЖЕНОСТІ (МОВА ЗАКОНУ)
У Земельному кодексі та Кодексі України про надра існує ряд правових норм, які неузгоджені між собою, а отже, можуть суперечити одна одній. Це породжує конфлікти і, зокрема, за виникнення такої ситуації, в якій сьогодні опинилося ТОВ «Фореста».
Так, відповідно до частини 4 статті 66 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок для потреб, пов’язаних із користуванням надрами, проводиться після оформлення в установленому порядку прав користування надрами і відновлення земель згідно із затвердженим проектом рекультивації на раніше відпрацьованих площах у встановлені строки.
Стаття 16 Кодексу України про надра зазначає, що надання спеціальних дозволів на користування надрами здійснюється після попереднього погодження з відповідною Радою народних депутатів питання про надання земельної ділянки для зазначених потреб, крім випадків, коли у наданні земельної ділянки немає потреби.
Постає питання: «А чи є попереднє погодження питання про надання земельної ділянки для потреб видобутку корисних копалин документом, що дає пріоритетне право надрокористувачу для оформлення прав на землю?». На це питання закон не дає відповіді.
Верховній Раді України потрібно терміново внести зміни в законодавство щодо врегулювання цього питання, оскільки від його вирішення залежить, зокрема, й поповнення бюджету для соціальних програм Президента України, адже у видобуток корисних копалин інвестують кошти здебільшого іноземні компанії.
Насамкінець постає питання, яке виходить за рамки права і переходить у ширшу, соціополітичну площину: чи будуть іноземні інвестори зацікавлені в розвитку економіки України, якщо для них створюватимуться штучні перешкоди? Якщо держава не бажає залучати іноземців до видобутку корисних копалин, чому ж вона сама не експлуатує родовища? Що робити іноземній компанії, яка бажає здійснювати видобуток корисних копалин в Україні, але вже знає про те, що будуть відповідні перешкоди?
На ці запитання, перш за все, мають знаходити відповіді урядовці, народні депутати, але, на жаль, держава дуже повільно рухається в напрямі удосконалення законодавства у сфері видобутку корисних копалин. Залишається сподіватися, що новий закон про лібералізацію ринку корисних копалин, який сьогодні готує парламент, вирішить ці питання.
