Земля і власність: де-юре і де-факто

Продовження мораторію — як новорічна традиція! Народні депутати готуються знову пролонгувати заборону на продаж сільгоспземлі! Попри неодноразові обіцянки розробити й ухвалити необхідне для повноцінного ринку законодавство, віз і нині там. Ба більше: у парламенті знову лунають популістські заклики заборонити торгівлю землею.

При цьому, якщо останні роки цю заборону пролонгували лише на 12 місяців, то нині пропонують уже на два і навіть п’ять років!

«Якщо ми, як народні депутати, в останній тиждень перед Новим роком дозволимо їм не продовжити мораторій на продаж сільськогосподарської землі — це буде найбільшою, найсуттєвішою зрадою, яка взагалі може бути в сучасній, незалежній Україні, — заявила з трибуни парламенту голова фракції «Батьківщина» Юлія ТИМОШЕНКО. — Наші селяни, наші аграрії, наш народ буде позбавлений раз і назавжди того товару, який вже ніколи не відновиться — це сільськогосподарська земля... І якщо ми хочемо насправді захистити незалежність нашої держави, її територіальну цілісність, її майбутнє — ми зобов’язані проголосувати пролонгацію мораторію на продаж сільськогосподарської землі. Мінімум на п’ять років».

У той же час у вівторок під стінами парламенту відбулася перша в історії країни акція протесту проти мораторію. На ній мітингувальники порівняли Україну з Марсом. Мовляв, лише у нас, в деяких відсталих країнах і на Червоній планеті досі не можна торгувати землею.

БІЛЯ СТІН ПАРЛАМЕНТУ ВІДБУЛАСЯ ПЕРША В ІСТОРІЇ КРАЇНИ АКЦІЯ ПРОТЕСТУ ПРОТИ МОРАТОРІЮ / ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

«Можливо, ті, кому не потрібен ринок землі, нехай летять на Марс?» — іронічно пропонують активісти.

Учасники мітингу переконані: настрої в суспільстві змінюються, власники паїв уже хотіли б самостійно розпоряджатися власним майном, а не чекати відмашки від депутатів. Кажуть: від мораторію виграють лише латифундисти.

«Зараз українці майже нічого не отримують від цієї землі. Всі надприбутки від мораторію, від того, що землею не можна володіти, отримують великі сільськогосподарські холдинги. Тому що вони не доплачують тим, хто здає їм цю землю в оренду», — каже організатор акції Ігор ЩЕДРІН.

Утім, навіть, якщо парламент цього разу не продовжить мораторію, ринок автоматично не запрацює. Фахівці констатують: спочатку слід ухвалити спеціальний закон про обіг земель. Тож навряд реформи варто чекати і наступного року. Найоптимістичніший сценарій: продавати землю можна буде з 2020-го. При чому що з мораторієм, що — без.

«Де-юре й де-факто мораторій буде сипатися наступні два роки. Можливо, він і не буде скасований в законодавстві, але він буде суттєво слабшати», — вважає економіст, голова ГО «Українське товариство економічних свобод» Мар’ян ЗАБЛОЦЬКИЙ.

Адже навіть в умовах мораторію українці зможуть відсудити своє право продавати землю. Європейський суд з прав людини чітко постановив: подібна заборона порушує права пайовиків. Тож від української влади очікують скасування сумнозвісного мораторію. Якщо ж він діятиме й далі — Європейський суд готовий присуджувати українцям чималі компенсації. Прецедент уже є — двоє пенсіонерів із Західної України виграли першу справу в ЄСПЛ. На черзі — українська Феміда. Якщо мораторій не знімуть законодавчо, то знищать юридично, переконані фахівці.

«Місцеві суди навіть у регіонах будуть задовольняти ці позови. Тобто ринок землі почне відкриватися. І транзакції будуть вчинені. Земля буде практично продана», — каже юрист, депутат Київради Ольга БАЛИЦЬКА.

За її словами, перші подібні справи в українських судах розглядаються вже нині. Поки — не надто успішно. Але адвокати не здаються. І з появою масових позовів очікують, що судді таки стануть на сторону пайовиків і дозволять продавати паї. Таким чином мораторію настане кінець. «Нині ми створюємо прецедент, — пояснює юрист. — Аналогічні позови подають по всій Україні».

Але поки що Україна залишається єдиною країною в Європі, де забороняють продавати сільгосппаї. «Навіть у нашого північного сусіда немає мораторію на продаж сільськогосподарської землі!» — наголошує Балицька.

Утім, наскільки ця судова лавина буде потужною, стане відомо вже наступного року. А згодом, як сподіваються фахівці, під тиском Європейського суду на непопулярну реформу все ж зважаться й політики. Принаймні в новому складі парламенту.