Згубна «продрозверстка»
До чого призведе бюджетна контрибуція коштів, отриманих від продажу держмайна?Своєрідний сюрприз (сподіваємося, останній в цьому році) отримали фахівці, які займаються проблемами приватизації. Новий проект бюджету на 1999 рік, запропонований бюджетним комітетом ВР і прийнятий Верховною Радою в першому читанні, передбачає перерахування 100% надходжень від продажу державного майна до бюджету. Фактично йдеться про своєрідну продрозверстку, коли в «засіки батьківщини» вигрібається геть усе, не залишаючи нічого на розвиток процесу, який дозволив отримати ці кошти.
Тим часом уся практика проведення приватизації переконує в необхідності залишати частину отриманих сум на технічне забезпечення. Фонд державного майна України, виходячи з досвіду роботи в цій галузі, пропонує інший спосіб розподілу доходів від приватизації: 80% — до бюджету, 10% — на поповнення обігових коштів підприємств, що приватизуються, 5% — на розвиток підприємництва і 5% — на виконання програми приватизації.
До речі, саме така схема розподілу доходів від приватизації діяла досі. Й вона, довівши свою життєздатність, задовольняла всіх доти, поки йшлося про відносно невеликі суми — 1997 р. державі вдалося виручити від приватизації 59 млн. грн. Однак 1999 року планується отримати вже 600 млн. грн. Тепер, очевидно, членам бюджетного комітету ВР ті 20%, які не надходять до бюджету, видалися невиправдано великою сумою.
Адже й сьогоднішні завдання набагато масштабніші. Одними директивами справі не допоможеш. Наприклад, виділення асигнувань на поповнення обігових коштів підприємств, що приватизуються, дозволило б пропонувати інвесторам реструктуризовані, підготовлені до приватизації підприємства замість «лежачих», що може значною мірою підвищити зацікавленість інвесторів і, відповідно, ціни на акції та обсяг надходження грошей. Поки ж, частіше за все, підприємства виставляються на продаж у досить непривабливому вигляді: або на межі банкрутства, або зі значними боргами із зарплати. Ось чому цю статтю витрат слід би не скорочувати, а планомірно збільшувати. Адже йдеться вже не про невеликі кафе та магазинчики, а про середні та великі підприємства вітчизняної індустрії.
Крім того, стовідсоткове перерахування коштів від приватизації до бюджету фактично залишить Фонд держмайна без необхідних коштів на здійснення програм приватизації. Йдеться про оплату послуг організацій, що залучаються до процесу приватизації, функціонування єдиної комп’ютерної інформаційної мережі «Етап», утримання центрів сертифікатних (грошових) аукціонів тощо. В зв’язку з планованим наростанням процесу приватизації, значно зростуть і витрати на додаткові послуги.
Так, Закон України «Про оцінку майна, майнових прав і професійної оціночної діяльності», прийнятий 3 грудня 1998 року, передбачає, що майже весь процес оцінки держмайна проходитиме за результатами експертної оцінки. Слід сказати, що внаслідок нормальної конкуренції на ринку даного виду послуг зафіксовано різке падіння цін. Однак це зовсім не означає, що експерти-оцінювачі готові працювати безкоштовно. Є межа, і до неї ми підійшли впритул. Але за нею займатися оціночною діяльністю стає просто збитково. Ось чому відсутність необхідних коштів призведе до неминучого погіршення якості експертних оцінок. А це, в свою чергу, дасть можливість маніпулювати цінами, штучно їх завищуючи або занижуючи в корисливих інтересах окремих зацікавлених осіб.
Так і при проведенні передприватизаційної реструктуризації підприємств не обійтися без фахівців-посередників, працю яких необхідно оплачувати. Чималих витрат вимагає також вихід на міжнародні ринки з цінних паперів, підготовка нормативної бази.
Брак коштів неминуче призведе й до зменшення гласності та відкритості аукціонних торгів, оскільки за подібні оголошення в ЗМІ також доводиться платити.
За даними фахівців ФДМ, на всі ці статті витрат поточного року кошти з Держбюджету практично не надходили. Ці роботи оплачувалися повністю з доходів від приватизації. Так, за 9 місяців 1998 року з 445 млн. грн., що надійшли на виконання програм приватизації, ФДМ змушений був витратити 22,5 млн. грн. Позбавлення цього напряму приватизації — єдиного реального джерела фінансування — неминуче призведе до погіршення якості виконуваних робіт і зниження надходжень від продажу державного майна.
№251 30.12.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
Своєрідний сюрприз (сподіваємося, останній в цьому році) отримали фахівці, які займаються проблемами приватизації. Новий проект бюджету на 1999 рік, запропонований бюджетним комітетом ВР і прийнятий Верховною Радою в першому читанні, передбачає перерахування 100% надходжень від продажу державного майна до бюджету. Фактично йдеться про своєрідну продрозверстку, коли в «засіки батьківщини» вигрібається геть усе, не залишаючи нічого на розвиток процесу, який дозволив отримати ці кошти.
Тим часом уся практика проведення приватизації переконує в необхідності залишати частину отриманих сум на технічне забезпечення. Фонд державного майна України, виходячи з досвіду роботи в цій галузі, пропонує інший спосіб розподілу доходів від приватизації: 80% — до бюджету, 10% — на поповнення обігових коштів підприємств, що приватизуються, 5% — на розвиток підприємництва і 5% — на виконання програми приватизації.
До речі, саме така схема розподілу доходів від приватизації діяла досі. Й вона, довівши свою життєздатність, задовольняла всіх доти, поки йшлося про відносно невеликі суми — 1997 р. державі вдалося виручити від приватизації 59 млн. грн. Однак 1999 року планується отримати вже 600 млн. грн. Тепер, очевидно, членам бюджетного комітету ВР ті 20%, які не надходять до бюджету, видалися невиправдано великою сумою.
Адже й сьогоднішні завдання набагато масштабніші. Одними директивами справі не допоможеш. Наприклад, виділення асигнувань на поповнення обігових коштів підприємств, що приватизуються, дозволило б пропонувати інвесторам реструктуризовані, підготовлені до приватизації підприємства замість «лежачих», що може значною мірою підвищити зацікавленість інвесторів і, відповідно, ціни на акції та обсяг надходження грошей. Поки ж, частіше за все, підприємства виставляються на продаж у досить непривабливому вигляді: або на межі банкрутства, або зі значними боргами із зарплати. Ось чому цю статтю витрат слід би не скорочувати, а планомірно збільшувати. Адже йдеться вже не про невеликі кафе та магазинчики, а про середні та великі підприємства вітчизняної індустрії.
Крім того, стовідсоткове перерахування коштів від приватизації до бюджету фактично залишить Фонд держмайна без необхідних коштів на здійснення програм приватизації. Йдеться про оплату послуг організацій, що залучаються до процесу приватизації, функціонування єдиної комп’ютерної інформаційної мережі «Етап», утримання центрів сертифікатних (грошових) аукціонів тощо. В зв’язку з планованим наростанням процесу приватизації, значно зростуть і витрати на додаткові послуги.
Так, Закон України «Про оцінку майна, майнових прав і професійної оціночної діяльності», прийнятий 3 грудня 1998 року, передбачає, що майже весь процес оцінки держмайна проходитиме за результатами експертної оцінки. Слід сказати, що внаслідок нормальної конкуренції на ринку даного виду послуг зафіксовано різке падіння цін. Однак це зовсім не означає, що експерти-оцінювачі готові працювати безкоштовно. Є межа, і до неї ми підійшли впритул. Але за нею займатися оціночною діяльністю стає просто збитково. Ось чому відсутність необхідних коштів призведе до неминучого погіршення якості експертних оцінок. А це, в свою чергу, дасть можливість маніпулювати цінами, штучно їх завищуючи або занижуючи в корисливих інтересах окремих зацікавлених осіб.
Так і при проведенні передприватизаційної реструктуризації підприємств не обійтися без фахівців-посередників, працю яких необхідно оплачувати. Чималих витрат вимагає також вихід на міжнародні ринки з цінних паперів, підготовка нормативної бази.
Брак коштів неминуче призведе й до зменшення гласності та відкритості аукціонних торгів, оскільки за подібні оголошення в ЗМІ також доводиться платити.
За даними фахівців ФДМ, на всі ці статті витрат поточного року кошти з Держбюджету практично не надходили. Ці роботи оплачувалися повністю з доходів від приватизації. Так, за 9 місяців 1998 року з 445 млн. грн., що надійшли на виконання програм приватизації, ФДМ змушений був витратити 22,5 млн. грн. Позбавлення цього напряму приватизації — єдиного реального джерела фінансування — неминуче призведе до погіршення якості виконуваних робіт і зниження надходжень від продажу державного майна.
№251 30.12.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
