Зниження іпотечних ставок:

Державну іпотечну установу (ДІУ) другого рівня в Мінфіні планують внести до реєстру фінансових установ ще до кінця року. Мається на увазі, що повноцінно рефінансувати первинний ринок іпотечного кредитування за рахунок розміщення цінних паперів вона розпочне вже 2005 року. Чи означає це, що комерційні банки стануть менш обережними та почнуть знижувати відсоткові ставки?

На думку президента банку «Надра» Ігоря Гиленка, «систематичне пониження відсоткових ставок і вартості кредитів сьогодні в Україні цілком припинилося». Серед причин цього він називає баланс попиту та пропозиції, внаслідок якого в одних галузях і сферах ставки підвищуються через сильний вплив ризикового чинника, в інших — знижуються. За прогнозами банкіра, тенденції «вниз» вже не буде, але час покаже, особливо за умови надійних державних гарантій, які має забезпечити ДІУ.

Ця структура, зі слів консультанта Мінфіну України Дугласа Даймонда, має намір уже через кілька років після початку роботи щорічно випускати облігацій на суму до 300 мільйонів гривень. За прибутковістю та надійністю ці цінні папери повинні зайняти порожню нішу між державними та корпоративними. Як вважає консультант, їхня висока порівняно з іншими корпоративними облігаціями прибутковість пояснюється наявністю активів, забезпечених іпотекою на 115—120%, і посиленим державним контролем. Д. Даймонд також зазначає, що в майбутньому ДІУ зможе випускати іпотечні облігації, прямо забезпечені іпотечними кредитами. Високу ліквідність таких цінних паперів, на думку іноземного експерта, можна створити за рахунок розміщення облігацій іпотечної держустанови не лише на фондовому ринку, а й у системі НБУ, де успішно проводять первинні аукціони з продажу держоблігацій.

Але одна іпотечна установа на фінансовому ринку погоди не зробить, якщо не буде створена жорстка банківська конкуренція, що вiдіграла головну роль при зниженні іпотечних ставок для нових членів Європейського Союзу. Такий висновок робить генеральний директор агентства нерухомості «Благовіст» Ірина Карнаух, яка брала участь у Х конференції «Нові ринки нерухомості в Центральній Європі», яку минулого тижня в Ризі проводило Міжнародне об’єднання асоціацій риелторів країн Центральної та Східної Європи (CEREAN).

Вступ до Євросоюзу, зі слів І. Карнаух, позитивно позначився на розвитку іпотеки в Прибалтиці, тому що більшість великих європейських банків змогли потрапити на внутрішні ринки цих країн. Тепер у Литві середня ставка з кредиту на житло становить усього 3—5% річних. Україна про такі відсоткові ставки ще лише мріє. Але, схоже, європейські банки навряд чи зацікавляться українським ринком іпотечного кредитування раніше, ніж наша країна вступить до Євросоюзу.

Можливо, зниженню відсоткових ставок із житлових кредитів ще до того сприятиме прихід на вітчизняний ринок комбанків СНД. Днями казахстанська компанія «БТА Іпотека» (дочірня структура банку «ТуранАлем») заявила про свій намір найближчим часом розпочати надання іпотечних кредитів у країнах СНД: Росії, Киргизії й Україні. Казахи мають намір реалізувати свій проект шляхом відкриття представництва компанії або викупу частки в одному з «туземних» банків. Наприклад, керівництво компанії сподівається вже протягом 2005 року розмістити серед населення Омська іпотечні кредити на суму $20 мільйонів. За оцінками казахстанської компанії, на сьогодні іпотечне кредитування в Росії на відміну від ринку Казахстану «недостатньо розвинене — як у законодавчому плані, так і в плані інформованості населення». Попри створення іпотечної держустанови та наявність ряду законів, ситуація в Україні сьогодні має не набагато кращий вигляд.