Хочете розуміти вічне? Починайте з квітів...
26% українських жінок вважають найкращим подарунком квіти. Хай це бажання вони висловили перед 8 Березням, але все ж... Квіти — абсолютно непрактичний подарунок, але що б ми дарували, чим би тішилися, якби не було квітів? Виходить, що у нас до них — абсолютно безкорислива любов, така, яка може бути тільки до прекрасного.
Взагалі, аби розуміти це прекрасне, щоб воно впливало на твій внутрішній стан, потрібно бути людиною душевно й духовно розвиненою, тобто зрілою. Бо інтелекту замало, треба мати в собі щось більше — те «щось» фізики називають польовою структурою, — щоб серце завмирало біля японських сакур в Ужгороді, чи щоб у вихідні їхати 50 кілометрів до Львова — милуватися розквітлими магноліями, або йти на прогулянку в Ботанічний сад ім. Гришка в Києві, де росте і те, і те...
У психотерапії, на жаль, немає такого напряму, як терапія квітами. Але ставлення людини до них і те, яке місце квіти займають у її повсякденному житті, — дає можливість судити про людину: у когось на робочому столі завжди свіжий букет, у когось — картини з квітами; є люди, в яких, як кажуть, «зелений палець» — вазони в їхніх будинках аж буяють; є люди, в яких навколо дому — квітники. Без сумніву, з романтикою ці люди дружать. Похвалю не так себе, як маму, яка, коли ми ще жили в селі, одного року навесні на чималенькій латці землі — соток 10 — посадила не картоплю чи кукурудзу, а квіти. Георгіни, айстри, майори, найрізноманітніші чорнобривці, гвоздики, троянди, матіоли — боже, чого там тільки не було! А який у нас був люпин! — півсела потім приходили запитувати, чого він такий великий в нас росте, а у них — ні. Навіть автобуси зупинялися! (Ми жили біля дороги.) Люди виходили дивитися на наш квітник. Якби це було тепер, впевнена, що мама спробувала б виростити японську сакуру чи магнолію, батьківщиною якої є Південно-Східна Азія.
Прекрасне стало нині модним. Прекрасне стало дорогим. Олігархи й політики (хоча доречнішим за «й» тут був би дефіс) скуповують антикваріат, шедеври образотворчого мистецтва, унікальні предмети народного побуту, навіть особисто для себе церкви будують, бо, очевидно, відчувають і розуміють, що хоч у них є все, хоч вони й багаті, але без вічного, без прекрасного в житті все одно ти... злидень. Злидні з грошима, як казала Забужко. Але ми — про квіти. Чи то дійсно клімат змінюється, чи так впливає на квіти світова глобалізація, але вирощування екзотичних рослин уже стало в Україні майже звичним. Так, згадувані сакури та магнолії ростуть у Києві, Дрогобичі, Чернівцях, в містах Закарпаття — в парках та дендропарках та у приватних садибах. І ботаніки тішаться, коли в них приживаються незвичні для наших широт рослини, і нам радість. Тому краще, щоб прекрасне було не так дорогим, як цінним. Цінним не грошима, а... Чим? Хай кожна людина розбирається сама.
