Розстріляна церква оживає

Нещодавно на Яворівському військовому полігоні на Львівщині відбулося молитовне вшанування 75-ї річниці примусового відселення мешканців села Велика Вишенька й усіх депортованих з Яворівського району. Заходи відбулися біля зруйнованого храму Святого архистратига Михаїла за участю священнослужителів, парафіян, громадськості, дітей і онуків тих, хто сімдесят п’ять років тому примусово покинули свої домівки. І це в той час, коли буяли цвітінням сади, коли спрагла земля прийняла в своє лоно насіння і щедрі травневі дощі обіцяли добрий урожай. Яка то трагедія для селянської душі!

...Сьогодні села Велика Вишенька ніхто не знайде на карті. До Другої справді багато, то ж взялися селяни усією громадою споруджувати новий храм на місці старої дерев’яної церкви. Храм освятили 1927 року за участю митрополита Андрея Шептицького, але послужив він людям недовго. 1939 року нова радянська влада вирішила розширити існуючий неподалік полігон Війська Польського до площі 42 тисяч гектарів (найбільшого в Європі) за рахунок навколишніх поселень, зокрема й Великої Вишеньки. Під час розширення полігону із сіл Яворівського району примусово депортували 125 тисяч мешканців, зникло з лиця землі понад 170 сіл і хуторів, 12 церков і каплиць, 2 костели, 14 кладовищ, сотні культурних та історичних пам’яток. Мешканців виселяли в Південну Бессарабію (сучасний південь Одеської області), в колишні німецькі села, декого «перекидали» в Запорізьку та Дніпропетровську області. Особливо непокірних чекала дорога в Сибір. Із часом люди поверталися до своїх зруйнованих осель, копали землянки, відбудовувалися, але 1950-го відбулася друга хвиля депортації.

Церкву архистратига Михаїла стали використовувати як мішень для стрільби танків, бронетранспортерів і гармат. Її знищення відбувалось особливо цинічно. Після перших влучань снарядів і руйнувань бань на їх місце ставили картонні імітації і продовжували стріляли...

До зруйнованої святині знову йдуть люди. Із настанням незалежності України у цьому храмі без бані щороку відбуваються релігійні відправи — переважно у травні, в день вшанування жертв цієї страшної депортації.

2012 року на цьому місці відбувалися зйомки фільму «Поводир», а для декорацій руїн на стіни нанесли кілька розписів, один із них — Ангел-Хоронитель — так і залишився. Люди приходять і дивуються: храм оживає. Кажуть: це дуже добрий знак.