Балетний пасьянс "Серж Лифар де ля данс"
На сцені Національної опери України пройшов парад виконавців класичного та модерного танцю. Рафінований "Лебідь" Анастасії Волочкової із Санкт-Петербурга, аматорський "Вальс" у постановці Етьєна Фрея із Швейцарії, врочисте па-де-де з балету "Дон Кіхот" - вершина балетного ремесла в дуеті Олени Горбач та Максима Моткова...
Фестиваль на честь "паризького киянина" був задуманий як міжнародний. Проте його географія обмежувалася представниками нової генерації "Гранд Опера" Олександрою Кардінале та Карлом Пакет і парою хлопців з театру "Синопія" (Швейцарія). Так що на фасаді Національної опери не тріпотіли прапори заявлених "балетних" країн світу. Не було й почесних гостей з Парижа - Іветт Шовіре та Ліллан Дейде, колишніх суперзірок французького балету. Основою фестивалю, а відтак і трьох гала-концертів стали солісти нашого столичного театру. Химерну вишуканість хворої дівчини-троянди артистично передала Тетяна Боровик. Ганна Кушнірова своїм танцем створила образ лебедя, що не помирає, а бореться за життя. У па-де-де з балету "Баядерка" виявилася героїчна особливість Геннадія Жало. І на тлі майстрів, які не один рік довершують свою майстерність на київській сцені приємно вразила "Пахіта", в якій танцювали артистична й технічна Такіта Сінобу з обдарованим Артемом Дацишиним. Його танець, управний, технічний, був би ще досконалішим, коли б молодий танцівник володів м'яким пліє.
На фестивалі були тріумфально показані номери в постановці Алли Рубіної. Їй властиві й гумор, і виняткова винахідливість, і надзвичайно уважний пошук молодих талантів для творчих експериментів. Окрасою програми стала хореографічна мініатюра "Мушкетер" у виконанні юної Аліни Кожокару. Ця маленька танцювальна новела сповнена ексцентрики та гумору, й, до того ж, технічно складна. Здавалося, оплескам не буде кінця, коли вона зі своїм партнером Іваном Путровим завершила виконання "Вальсу-фантазії". Алла Рубіна поставила ліричний, і все ж таки з елементами експромту, по-весняному свіжий вальс, розрахований на унікальні дані своїх молодих виконавців. Віриться, що Іван Путров - це балетна зірочка, яка тільки-но сходить. Його танець вишуканий, академічний. Очевидно що вихованець Київського хореографічного училища, що нині стажується в Лондоні - це артист балету наступного століття. Недарма він ще п'ятнадцятирічним здобув Гран-прі на конкурсі "Приз Лозанни", а восени минулого року - золоту медаль на ІІ Міжнародному конкурсі імені Сержа Лифаря в Києві.
Програма була побудована так, що маститі й початківці демонстрували свою технічну та акторську вправність. Так, після дуету Тетяни Білецької та Віктора Яременка з балету "Шахерезада" насиченого східною пластичною екзотикою, Такіта Сінобу та Вадим Буртан темпераментно виконали запальну "Тарантеллу". Знахідки та втрати сучасної хореографії також були очевидні. Петербурзький "вищий пілотаж" засвідчила хореографія Ельвара Смирнова. Анастасія Волочкова виконала психологічний етюд "Вілісса", як монолог екзальтовано-блаженної дівчини в своїх неясних примарах. А номер "Дві троянди" в постановці Аніко Рехвіашвілі, на жаль, сприймався як одноманітний рефрен формальних рухів, запозичених з брейк-дансу. Чудова знахідка - номер "Маестро" на музику Моцарта у виконанні Сергія та Олександра Кириченків.
Але хоч би як не тішитися професійним рівнем артистів-киян, гала-концерти виявили і вади підготовки майбутніх артистів балету. Передусім, це брак танцювальності та артистизму. Інколи гірко було бачити "мертвий" тулуб виконавців. Як не зауважити, що фестиваль на сцені театру пройшов під фонограму. Таким чином, втрачено неповторну ауру живого музичного звучання. Сумнівним смаком було позначено фінал концерту. Чомусь усі виконавці, які представили полярні хореографічні напрями, мали танцювати вкупі під вальс. Ця режисерська "знахідка" належить режисерові фестивалю Дмитру Гнатюкові. Вочевидь, відомий оперний співак узявся не за свою справу.
Отже, ми прощаємося з "дамами, валетами й тузами" святкового балетного пасьянсу. Хотілось би, щоб цього разу Міністерство культури й мистецтв України зробило, нарешті, належні висновки.
