«Додати читання до життєвої стратегії»

Як засвідчили дані минулорічного дослідження Українського інституту книги, тільки 27% українців читають книжки регулярно (в Канаді, скажімо, цей показник сягає 67%). Ба більше, 66% українців 2020 року не купили жодної книжки, 60% — жодного разу не відвідали бібліотеку чи книгарню та 47% — не прочитали жодної книжки. Загалом, середньостатистичне українське домогосподарство витрачає на книжки 55 грн на рік. Факти більш ніж невтішні, адже читання, як зазначає директорка Українського інституту книги Олександра Коваль, «є каталізатором розвитку людей, громад і цілої країни, є неодмінним фактором зростання економічного розвитку, національної безпеки, самореалізації, задоволення від життя». Багато країн усвідомлюють це і на державному рівні реалізують низку заходів, щоби популяризувати зацікавлення книжками.

«МИ ПОЧИНАЄМО ГОВОРИТИ ПРО ЧИТАННЯ НА НАЦІОНАЛЬНОМУ РІВНІ»

Одним із методів для цього є національні тижні читання. «Вони проводяться в багатьох країнах світу й мають різний формат, залученість. Десь, наприклад, обирають для читання одну важливу книжку, за яку проголосували інтелектуали. Цю книжку читають, а потім починають обговорювати в університетах, на різних публічних майданчиках, і в такий спосіб вона стає важливою для цілої країни. Десь пропонують безоплатний проїзд у громадському транспорті, якщо ти заходиш туди з книжкою. Десь це акції в бібліотеках, школах», — пояснює Олександра Коваль. Віднині серед країн, які мають такі ініціативи, є й Україна. З 13 до 19 грудня триває Національний тиждень читання, який прагне об’єднати всіх книголюбів.

«Ми починаємо говорити про читання на національному рівні, — розповідає міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко на пресконференції з нагоди старту ініціативи. — Чому це важливо? Читання розвиває не лише критичне мислення, а й є одним з суттєвих показників успішности будь-якої людини передусім у тій сфері, в якій вона працює... Питання розвитку читання — не просто абстрактна місія боротьби за цінности й розуми нового покоління, це стратегічно важливе питання для держави. Я радий, що багато людей долучається, тому що, якщо країна хоче бути успішною та вижити в умовах жорсткої інтелектуальної конкуренції, читати варто. Попереду в нас тиждень великих активностей, пов’язаних з промоцією читання. Ми маємо на меті зробити так, щоб читання стало модним і мотивувало українців не тільки розвиватися, а й бути успішними в своєму житті».

Формат проведення Національного тижня читання окреслила Олександра Коваль: «Основні акції проводять самі учасники, які зголосилися до цієї ініціативи (насамперед публічні бібліотеки, видавці та книгарні). Треба стежити за їхніми сайтами, оголошеннями, і там буде видно, які саме заходи, акції пропонують учасники». Ба більше, зауважила вона, «так склалися обставини, що, завдяки президентській тисячі, весь наступний рік українці зможуть купувати книжки більше, ніж це робили досі. І я думаю, що завдяки цьому наш тиждень читання плавно переросте в рік читання в 2022-му».

«ЧИТАЦЬКІ ПОРТРЕТИ» УКРАЇНЦІВ

Гаслом Національного тижня читання є «знайди свою книгу». Та перш ніж пропонувати якесь видання, варто розібратися, а яку нині ми маємо ситуацію в цій сфері та ким є цільова авдиторія. Допомогти в цьому можуть результати дослідження, проведеного компанією Gradus Research, які теж були презентовані на пресконференції.

Як розповіла засновниця і директорка дослідницької компанії Євгенія Близнюк, кількість українців, які за останні три місяці читали книжки, сягає 60% (із них 72% обрали паперові книжки, 61% — електронні, а 34% — авдіокнижки). Популярними жанрами й далі залишаються детективи (зазвичай читає 51%), фантастика й фентезі (47%), класика (37%), психологія, саморозвиток (34%), історичні романи (31%), любовні романи (26%), наука та науково-популярні видання (26%), трилери, містика, жахи (25%). Книжки обирають здебільшого за жанром (42%), але також зважають на тематику (33%), автора (30%), рекомендації близьких і знайомих (29%). Основною мовою книжок є російська (83%); українською читає 56% респондентів, англійською — 9%. На запитання, чому читають книжки, 57% українців відповіли — щоб відпочити, розслабитися, 47% — відволіктися, 45% — розширити світогляд, а 44% — розвиватися.

Головною причиною, чому українці не читають книжки, став брак часу (50%). Проте наступні — потребують значно більше уваги, адже фактично є вказівкою на те, в якому напрямку варто рухатися, щоби популяризувати літературу. Зокрема, 23% респондентів відповіли, що не люблять читати; 22% — що зникла необхідність обов’язкового читання; 16% втратили інтерес до літератури; 15% сказали, що мають невідповідний стан для читання; 13% важко дібрати цікаву книжку, а 7% скаржилися на перенасичення інформацією.

Дослідження поділило українців на категорії відповідно до читацьких звичок. До першої групи ввійшли українці, які переконані, що читання — це марна втрата часу. Вони не люблять читати й просто про це кажуть. Таких — 11%. Це наймолодша група, в якій переважають молоді чоловіки, респонденти без вищої освіти та з рівнем доходу менше середнього. Респонденти другої групи розуміють цінність книжок, але не готові їх читати, не мають улюблених жанрів чи авторів. Таких респондентів, за даними дослідження, 14%. До цієї групи входять люди різного віку з середньою освітою та матеріальним становищем нижче середнього.

Третя група об’єднує респондентів, які прагнуть читати. Водночас, як пояснила Євгенія Близнюк, ці люди частіше купують книжки, ніж читають. Таких респондентів приблизно 16%. Це переважно жителі великих міст, які читають здебільшого для роботи чи навчання, коли потрібно отримати чи пригадати інформацію. А популярними серед них є фахова та бізнес література, детективи й література для дітей і підлітків.

Ще 15% респондентів зізналися, що змушені читати через навчання чи роботу. І хоч вони можуть похвалитися кількістю книжок, які опрацювали, проте загалом читати вони не люблять (відчувають перенасиченість інформацією) і виділяють на це обмежений час. Це переважно чоловіки, респонденти до 34 років. Багато в цій групі й студентів.

Щоби розважитися або відпочити, читає 25% респондентів. Зазвичай це люди старше 30 років, з вищою освітою, які віддають перевагу електронним книжкам і читають у кожну вільну хвилину — вдома, в дорозі, на відпочинку, під час обіду. Популярними серед них є детективи й фантастика. А задоволенням є читання для 19% респондентів. Вони не уявляють своє життя без книжок і віддають перевагу друкованим, мають домашню бібліотеку, часто обговорюють книжкові новинки з друзями. До цієї групи входять переважно жінки, 35 - 60 років, з вищою освітою та середнім і вище рівнем доходу. Зазвичай обирають детективи, класику та історичні романи.

Це дослідження є першим кроком до того, щоби зрозуміти, як саме варто популяризувати книги. Адже вже навіть із цих даних стає зрозуміло, що аргументи на користь читання мають бути різними й численними, аби вдалося «достукатися» до різних груп і, в ідеалі, сформувати нові.

ШАНС «СМІЛИВО ДИВИТИСЯ ВПЕРЕД»

Кілька з таких причин, чому варто читати книжки, було згадано й під час пресконференції. Зокрема, заступник виконавчого директора від України в Міжнародному валютному фонді Владислав Рашкован для різних вікових авдиторій поділився кількома основними тезами, якими можна мотивувати читати. «Дітям потрібно пояснити, що книжки — це подорожі в інші країни, часи, виміри», — зазначає Владислав Рашкован.

Щодо дорослої авдиторії, то в цьому разі варто акцентувати увагу на іншому аспекті. «Багато бізнес-книжок, які я читаю — це історії розвитку чи кейси трансформації компаній чи країн. І за ними можна вчитися, завдяки ним почуваєшся більш підготовленим, більш сміливим. Читаючи, ти розумієш, що проблем, яких не можна розв’язати, не існує, навіть у реформах країни, адже хтось колись уже переживав подібні зміни. Тож читання дає людям змогу сміливо дивитися вперед, — розповідає Владислав Рашкован. — Тому я рекомендую державним організаціям, компаніям влаштовувати щось на кшталт корпоративних книжкових клубів, обмінів книжок, під час яких можна було б проводити обговорення сучасних книжок».

А український підприємець, публіцист, викладач і громадський діяч Валерій Пекар навів цитату відомої данської філософині Лене Андерсен, яка зауважила: «Ми розв’язуємо не ті проблеми, які маємо, а ті, які розуміємо». І з огляду на це все гостріше постає питання розвитку не тільки конкретного й абстрактного, а й критичного та системного мислення, актуальність якого в рази збільшується в наш час інформаційних маніпуляцій і пропаганди. «Всі ці ступені до системного мислення можна пройти тільки завдяки читанню, тому що саме воно формує ті нейронні ланцюжки в мозку, які відповідають за необхідні парадигми мислення», — наголошує Валерій Пекар. Ба більше, книги відіграють роль і для формування нації. «Як казав відомий теоретик націоналізму Бенедикт Андерсон у книзі «Уявлені спільноти»: «Нація — це плем’я, яке читає (спільні) книжки», — пояснює Валерій Пекар. — Андерсон показав, як це відбувається: люди читають ті самі книжки і потім мислять спільними категоріями». 

«ДОДАТИ ЧИТАННЯ ДО СВОЄЇ ЖИТТЄВОЇ СТРАТЕГІЇ»

Отже, метою Національного тижня читання є те, щоб кожен українець знайшов свою книжку, свого автора, свій формат читання, свою бібліотеку та, зрештою, «додав читання до своєї життєвої стратегії». Цьому сприяє велика кількість подій, що відбудуться цього тижня: від вручення численних літературних премій до презентацій книжок. Детальніше з програмою можна ознайомитися на сайті Українського інституту книги.

Водночас учасником акції може стати кожен охочий. Для цього можна:

• Написати пост у своїх соцмережах із рекомендаціями українських книжок (перекладних або від українських авторів), цінних саме для вас.

• Купити книжки в книгарні для когось у подарунок, для себе або для передачі в бібліотеку — і також розповісти про це в своїх соцмережах.

• Розповісти або написати історію про читання і книжки у вашому житті в соціальних мережах. Чому, як ви думаєте, читання й українські книжки важливі для українців?

• Сходити/записатися в бібліотеку самостійно або з дітьми, обрати книжки для всієї родини і написати про свій досвід.

А коли будете ділитися своєю історією — додавайте гештеги акції #тижденьчитання і #знайдисвоюкнижку, щоби ваш допис допоміг знайти улюблене видання багатьом українцям.

«День» уже долучився до акції — запрошуємо і Вас.

https://www.facebook.com/laryssaivshyna/posts/4489636007829960

https://www.facebook.com/laryssaivshyna/posts/4489838411143053