Два віртуози

Експозицію «Контексти» відкрили в Історичному музейному комплексі Національного музею імені Андрея Шептицького (вул. Драгоманова, 42). Обидва мистці – львів'яни. Фаху вчилися в Інституті прикладного і декоративного мистецтва (тепер – Академія мистецтв). 

Ярослав Юзьків – Член Спілки художників України. Творить переважно в галузі станкової скульптури. Близько сорока років бере участь у регіональних, загальнонаціональних і міжнародних виставках, конкурсах, симпозіумах, пленерах. 

Орест Гнатів працює в галузі графіки, малярства, декоративно-ужиткового мистецтва. Брав участь у виставках графіки в Києві, Львові, Івано-Франківську, Вільнюсі, Торонто, Сінт-Ніклас (Бельгія), Фредріштад (Норвегія), Мальборк (Польща). Графічні твори Ореста Гнатіва представлені у збірках музеїв України, Польщі, Норвегії, Бельгії, колекціях клубів екслібристів Вільнюса та Києва, в приватних колекціях.

«Пластичне мислення Ярослава Юзьківа як авторська система образного освоєння світу почала вироблятися з кінця 1980-х років, – розповідає мистецтвознавець, історик мистецтва Роман Яців. – Базовим елементом цієї творчої методології стала метафора, яка на той час проявлялася, здебільшого, в діапазоні ліричних рефлексій. Уся подальша практика скульптора зводилася до поглиблення етичного виміру пластики, загострення окремих формальних рис ліплення з метою передавання більш ускладнених суджень про життя». 

На думку професора Яціва, гострі творчі реакції викликали в Ярослава Юзьківа суспільні настрої до і після Революції Гідності: «Морально-ціннісна площина політичних подій цієї поворотної ходи національної історії посіла чільне місце серед його жанрово-тематичних пріоритетів. Дух перемін закріпив і нові естетичні властивості форми, які на сьогодні становлять смислову цілісність. В такій творчо-мотиваційній заданості скульптор звернувся до класичного алегоричного репертуару». 

Займаючи виразну гуманістичну позицію, Ярослав Юзьків шукає нових і нових «фронтів» протиборства добра і зла, щоб загострити увагу сучасників навколо сутнісних проблем духовно-морального рівня. 

В означеній системі ціннісних координат скульптор залишається вільним при доборі «інтонаційної палітри» – про масштабні імперативи життя, історії і сучасності, Духу та підсвідомого говорить мовою конструкції, а не деструкції, символу, а не імітації, живої енергетики, а не споглядання. Серед його робіт чимало проникливих ліричних образів, що є носіями внутрішнього світла й замріяності автора в потаємних лабіринтах свідомості «Мовою елітарного мистецтва Ярослав Юзьків розриває ланцюги людини упокореної, прокладаючи їй шлях до волі, до іпостасі Героя – в алегоричній та психологічній проекціях». 

Ореста Гнатіва професор Яців називає господарем особливого терену мистецьких досвідів, де взаємодіють питомо внутрішні рефлексії автора з різних «сцен життя» та жваві потоки соціокультурної комунікації: «На стику цих динамічних систем і зав’язуються теми, мотиви і пластично-образні форми його графіки». 

Уже понад тридцять років художник конструює метафоричну реальність у тих формальних засобах, які передають і його емоційні стани, і його громадянські почуття. Експресивне загострення мови в багатьох його циклах у рамках прагматичної, гармонізованої в складі всіх елементів композиції є невід’ємною особливістю темпераменту цього знаного українського мистця.

Оригінальність формотворчого мислення Гнатів продемонстрував ще наприкінці 1980-х років, коли з’явилися його естампні аркуші «Львівські мотиви» та колекція книжкових знаків. «У трактуванні зображальних мотивів тоді переважала синтетично-декоративна естетика, в надрах якої визрівала вже більш властива автору експресія, – говорить Роман Яців. – Ця спряженість лапідарності вислову з необароковим збагаченням форми активно прогресувала у творах 1990-х років, а остаточно скріпилася напрацюваннями і наступних двох десятиліть. Упродовж 2010-х років художник вийшов на нові композиційно-структурні рішення, які модифікували його формальну мову й збагатили її інтонаційно-асоціативну палітру».

Віртуозність технічних прийомів, що еволюціонувала впродовж усього творчого шляху Ореста Гнатіва, дала йому можливість вийти на значимі філософічні теми, які організувалися у тематичних циклах останнього десятиліття в нових естетичних редакціях. Майстер шукає сучасних і точніших визначень станів суспільної свідомості, історичної пам’яті, проблем етики і духовності. В його творах – алегорії протистоянь добра і зла, ціннісних деформацій, а методологічною основою циклу кольорових гравюр «Ліс людей» (2017-2019) став неосимволізм: «Художник домагається глибших смислових наповнень своїх композицій, зберігаючи стрункість самої пластичної конструкції кожного мотиву. Не менш вартісними є ліричні імпресії автора, що відсвічують глибоко особистісні погляди на гармонійну складову життя».  

Оглянути виставку двох сучасних практиків мистецтва, представників одного творчого покоління та спільного професійного вишколу – Ярослава Юзьківа та Ореста Гнатіва встигнуть всі охочі – експозиція «Контексти» в Історичному музейному комплексі Національного музею імені Андрея Шептицького триватиме до 29 лютого.