Дві «Богеми» Володимира Гришка
![](/sites/default/files/main/openpublish_article/19990420/471-7-3.jpg)
Постановку «Богеми» в «Мет» здійснив легендарний оперний режисер Франко Дзеффіреллі. Проте Гришку, який увійшов у вже готову виставу, випала нагода познайомитися із Дзеффіреллі тільки під час наступної постановки — «Травіати» Дж. Верді, яку видатний режисер ставив у Нью-Йорку й лишився дуже задоволений оркестровими репетиціями, в яких брав участь і київський співак. Проте виступив український тенор і в іншій прем'єрі: співав Андрія Хованського в опері М. Мусоргського «Хованщина». За диригентським пультом стояв блискучий маестро із Санкт-Петербурга — Валерій Гергієв. Треба сказати, що Володимир Гришко трохи побоювався зустрічатися з ним: адже після успішних виступів в очолюваній диригентом Маріїнській опері в партіях Хозе в «Кармен» Ж. Бізе та Андрія Ликова в «Царевій нареченій» М. Римського-Корсакова Гришко змушений був відмовитися від запису через укладений раніше контракт із Метрополітен. Однак хто давнє пом'яне, той лиха не мине, тим паче, що успіх «Хованщини» в Нью-Йорку справді був приголомшливим.
— Я ще не бачив такого екстазу глядачів на виставах, у яких я співав, — каже Володимир Гришко. — Виставу вирішено так, що доводилося співати на відкритій з усіх боків сцені, на якій був тільки величний собор Василія Блаженного. Мені довелося зібрати всю набуту майстерність, весь мій досвід, щоб партія Андрія Хованського прозвучала на тому високому вокальному й акторському рівні, якого завжди вимагають у «Мет». Особливо запам'яталась вистава, котра йшла 20 березня. Незадовго до її початку закінчилась опера «Тоска», в якій співав Лучано Паваротті. І оскільки тенори в театрі мають одну гримувальню, я йшов одягатися перед виставою, буквально продираючись крізь натовп: дві чи три сотні шанувальників Паваротті ще сподівалися побачити свого кумира, одержати його автограф. Довідавшись, що я маю невдовзі вийти на сцену в «Хованщині», великий співак благословив мене. Це надало мені таке піднесення, що, без зайвої