Екстрим у філармонії
З 1978 року Дора Шварцберг живе у Відні. Її творчість пов’язана з іменами кращих музикантів ХХ століття — Ісаака Стерна, Пабло Казальса, Мстислава Ростроповича, вона працювала з оркестрами Зубіна Мети та Ієгуді Мєнухіна, постійний член журі престижних міжнародних скрипкових конкурсів, їй захоплено аплодували шанувальники її мистецтва в різних куточках світу.
На київському вечорі скрипачка виконала Концерт Ре мажор Йоганнеса Брамса. Цей відомий твір поєднує класичні та романтичні риси. Солістка підкреслила бездоганність класичної форми, її інтерпретація була насичена яскравістю романтичних образів, глибоким проникненням у зміст і драматургію твору, легкістю і рухливістю емоційної сфери, абсолютною технічною свободою. Однак найбільш цікавим, привабливим і сильним моментом її гри є вражаючий красою звук, величезний динамічний, тембральний діапазон виконавиці, уміння захопити своєю майстерністю. У цілковитій тиші Дора Шварцберг на біс зіграла Сарабанду Й. С. Баха, викликавши овації публіки.
У другому відділенні прозвучала симфонія «З Нового світу» Антоніна Дворжака. Оркестр грав виразно, однак «переграти» Дору Шварцберг, яка залишила сцену, було неможливо.
Справжнім випробуванням для музикантів стало несподіване зникнення світла в усій будівлі філармонії. Уперше оркестранти зупинилися, але електрикам вдалося досить скоро засвітити люстри, і симфонія продовжилася. Коли ж світло згасло вдруге і втретє, диригент Микола Дядюра не розгубився, і в непроглядній пітьмі, по пам’яті, музиканти продовжили гру. Екстремальні обставини ніскільки не зіпсували чудові враження слухачів від цього вечора.
