Перейти до основного вмісту

Фолк від Virsky та казка від Національної опери України

Два українські колективи запрошені на гранд-гастролі до Парижа
12 жовтня, 10:39
ІЗ 20 ГРУДНЯ ПО 7 СІЧНЯ БАЛЕТ-ФЕЄРІЮ «ЛУСКУНЧИК» ПОБАЧАТЬ ПАРИЖАНИ. НА ФОТО: ТЕТЯНА ЛЬОЗОВА (КЛАРА) І МИКИТА СУХОРУКОВ (ПРИНЦ ЛУСКУНЧИК)

У грудні-січні своє мистецтво у столиці Франції демонструватимуть Національний заслужений академічний ансамбль танцю України імені Павла Вірського (який нещодавно змінив свій логотип і нині виступає під брендом Virsky) і Балетна трупа Національної опери України. Великі гастролі (за сприяння Посольства Франції в Україні та Institut franзais d’Ukraine) наших майстрів організовує продюсер Валері Колен, який на минулому тижні спеціально прилітав до Києва, щоб особисто ознайомився з репертуаром славетних колективів та зірковими танцівниками. До речі, з ним прибула й група представників різних ЗМІ, які наживо побачили, як віртуозно виступають українські артисти, щоб у своїх виданнях проанонсувати гранд— турне, яке охопить Різдвяно-Новорічний період. Уже готуються афіші, де зазначено, що Ансамбль Virsky виступатиме в Палаці конгресів (Palais de congrès) у залі на 3700 місць, а балет «Лускунчик» представлять танцівники Національної опери в Театрі Єлисейських Полів (Théâtre des Champs Elysées) — зал на 1900 місць. Оркестрантів не везуть. Артисти будуть виступати під музичні фонограми. Переліт відбуватиметься чартерним рейсом Київ — Париж, а декорації і костюми відправлять автофурами.

ПІД ЗНАКОМ «ЛУСКУНЧИКА»

— Наш колектив уперше виступатиме на сцені Театру Єлисейських Полів, — розказала «Дню» Аніко РЕХВІАШВІЛІ, художній керівник балету Національної опери України. — Гастролі в Парижі розпочнуть із 20 грудня, а закінчаться 7 січня. Нас запросив продюсер Валері Колен показати одну з легендарних вистав — «Лускунчик». Цей балет-феєрія на музику П.Чайковського (лібрето М.Петіпа за мотивами однойменної казки Е.Гофмана) у постановці В.Ковтуна прикрашає нашу театральну афішу з 1986 року (це був дебют знаного танцівника як хореографа. — Т.П.). Кілька поколінь митців виросли на цій виставі. Месьє Колен коли побачив нашого «Лускунчика», то був вражений і запропонував показати цей балетний шедевр у столиці Франції. Символічно, що Різдвяну казку показуватимуть саме на Новорічні свята. До речі, про цього продюсера ми чули багато хорошого, як про суперпрофі, коли були на гастролях у Канаді. Хоча зізнаюся, що є невеличке хвилювання — як сприймуть парижани наш балет? Бо відомі театри демонстрували в Парижі свої версії цього балетного шедевру, але впевнена, що все буде добре, бо нашому «Лускунчику» аплодували глядачі багатьох країн світу, а постановка Валерія Петровича впродовж понад трьох десятиліть є визитівкою Національної опери. Ковтун створив лірико-романтичну виставу про красиву і чисту душу юної героїні Клари, про велику всеперемагаючу любов та світлі мрії, які допомагають сприймати світ, де завжди є місце торжеству добра та щастя... Головні партії виконають солісти — Юлія Москаленко, Станіслав Ольшанський, Тетяна Льозова та Микита Сухоруков. До речі, одночасно в Новорічно-Різдвяний період частина балетної трупи виступатиме в Японії (солісти — Ян Ваня, Денис Недак, Олена Філіп’єва, Ганна Муромцева, Катерина Козаченко). Але про своїх глядачів ми теж не забудемо. Ми маємо додаткові декорації і вже дошивається комплект костюмів. Тому без казкового «Лускунчика» кияни не залишаться!

«ЩОРАЗУ АРТИСТИ ПОВИННІ ДИВУВАТИ ПУБЛІКУ»

Якщо для Київського балету це буде дебют у Парижі, то для Ансамблю ім.П.Вірського нинішні гастролі стануть ще однією зустріччю з французькою публікою. Нагадаємо, славетний колектив багато гастролює  світом. Він відлічує свою історію з 1937 року, засновниками були Павло Вірський та Микола Болотов. З 1980 р. І до нині Ансамбль очолює Мирослав Вантух. Під його керівництвом створено нові мистецькі номери й композиції, що увійшли до «золотої скарбниці» української народної хореографії.


ТАНЦІВНИКИ АНСАМБЛЮ VIRSKY ПРЕДСТАВЛЯТЬ СВОЇ НАЙБІЛЬШ РЕЗОНАНСНІ НОМЕРИ ТА НОВИНКИ

— Минулоріч ми відзначили ювілей — 80-річчя в палаці «Україна», — нагадав художній керівник Ансамблю Virsky Мирослав ВАНТУХ. — Але як кажуть; «Париж є Париж»! Я вперше побував у цьому місті ще 1967 року. Париж вразив усім — архітектурою, музеями, театрами, історичними місцями, запахом кави, привітними людьми, з особливим шармом... Тоді я працював у Львові й дивився на столицю Франції широко розкритими очима. А взагалі, вже з Ансамблем ім.П.Вірського гастролював там 30 разів! Ми виступали всією країною, а в Парижі сцена Палацу конгресів нам добре відома, бо років із десять ми щорічно давали від 14 до 16 виступів поспіль, і всі вони відбувалися з аншлагами. Ні одного пустого крісла! А в фіналі, стоячи, публіка аплодувала, одного разу завісу підіймали 11 разів! Це відклалося в душі. Знаєте, я побував із нашим колективом у 82 країнах, але коли йдеться про Париж, то серце щемить... Пригадую, як нас попередив імпресаріо, що на один із концертів прийшов критик провідної французької газети Le Figaro, який прославився тим, що мав дуже гостре перо і ніколи не писав позитивних рецензій! І от наступного дня купуємо газету і зі здивуванням читаємо... хвалебну оду! Мабуть, уперше в житті він написав чудову статтю, яку назвав «Осяяна мрія», в якій зазначив, «таку ідеальну в усьому виставу, як показує Ансамбль ім.П.Вірського, можна побачити один раз на десять або двадцять років»... Той критик дуже детально проаналізував кожну композицію, кожен наш номер... До речі, коли гастрольне турне закінчилося він навіть прийшов за лаштунки, щоб особисто познайомитись, щиро дякуючи всім артистам за свято танцю, яке ми подарували. І відтоді той критик не пропускав наші виступи, навіть можна сказати, що став фаном Ансамблю ім.П.Вірського... Сьогодні він на пенсії, але наших концертів не пропускає.

Цього разу в Париж їдуть 75 людей. Повеземо найбільш резонансні номери. Будуть й новинки. Всі композиції достойні уваги. На генеральній репетиції разом із продюсером турне програму подивилися французькі журналісти з різних газет і журналів, і вони після кожного номера жваво аплодували. Знаєте, мені дуже шкода, що гастрольний кошторис не передбачає виступ під живий оркестр, а під фонограму. Будуть танцювальні родзинки, створені засновником ансамблю Павлом Павловичем Вірським і мої постановки. Розпочнемо виступ композицією «Україно, моя, Україно», де представлені танці всіх регіонів нашої країни. Обов’язково покажемо «Гопак», «Ой під вишнею», «Запорожці», «Вишивальниці», «В’юнець», «Вербунк», «Козачок», «Карпати» тощо.

Нещодавно ми оновили сайт колективу, змінили логотип на Virsky, бо по світу їздимо, глядачі побачать афішу й усім відразу стає зрозуміло хто перед ними виступає. Нас знають на різних континентах, але щоразу артисти повинні дивувати публіку, захоплювати своїми виступами. Дякувати Богу, в нас стабільний колектив. Я працюю в Ансамблі вже 38 років, і за цей час за кордоном лишилося лише двоє артистів. Працювати в нас престижно. Нині в штаті маємо 120 артистів балету та 30 музикантів оркестру. Ми самі готуємо собі зміну. До речі, наша Дитяча хореографічна школа при Ансамблі теж активно гастролює, й юні танцівники вже виступали в 35 країнах, завоювали вісім гран-прі на престижних форумах.

Мистецтво танцю — мистецтво молодих. А тому ще 27 років ми тому започаткували Дитячу хореографічну школу при Ансамблі. Приймаємо учнів за конкурсом із шести років. Вони в нас навчаються 10 років (сьогодні навчаються 270 дітей), потім школярі поступають у студію, яку було створено ще Павлом Вірським, і навчаються ще два роки, як студенти, і лише після цього вступають до Ансамблю. Ми практично створили триступеневу систему хореографічної освіти: школа — студія — ансамбль, де дотримуються загальні основи професійного навчання. Тому рівень наших танцівників дуже високий. Аналогів такого навчання у світі немає! Можна сказати, що Virsky — це хореографічна «фабрика», яка «викохує» кадри з ранку до ночі щоденно. Впевнений, що саме це дозволяє нам продовжувати традиції українського танцю. Пишаюся нашим колективом, адже навіть закордонні ЗМІ називають наш ансамбль першим у світі!

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати