Герої проти банальності: вічна війна

Із коміксів можна створювати серйозне авторське кіно: відомий приклад — «Життя Адель» (режисер — Абделатіф Кешиш, «Золота пальма» Каннського фестивалю). Набагато частіше, звісно, роблять розважальні версії. Цикл «Месники», що його випускає студія «Марвел», — найпомітніший зразок жанрової індустрії.

«Месники» — це кросовер, тобто твір, де зустрічаються персонажі з різних серій коміксів. У даному разі це Залізна людина, вона ж збройовий магнат і геніальний винахідник Тоні Старк (Роберт Дауні-молодший), Капітан Америка, за паспортом — Стів Роджерс (Кріс Еванс), доктор Брюс Беннер, здатний в нападі люті перетворюватися на несамовитого зеленого велетня Халка (Марк Руффало), давньоскандинавський бог Тор (Кріс Хемсворт), плюс не такі відомі Наташа «Чорна вдова» Романова (Скарлетт Йоханссон) і лучник Соколине око/Клінт Бартон (Джеремі Реннер).

Залізна людина, Капітан Америка, Тор і Халк кожен окремо мають досить багату сольну історію на екрані. Об’єднати їх було ризикованою затією, але перший фільм (2012 р.) запам’ятався виходом за межі одновимірних героїчних характерів — там траплялися справді вдалі жарти, а в кожного супербійця була власна драма вже хоча б тому, що месники — не зовсім люди саме через свої надзвичайні здібності, та й здобуто цю особисту магію майже завжди ціною серйозного каліцтва чи мутації.

«Месники: Ера Альтрона» (Avengers: Age of Ultron, режисер — Джосс Відон) — другий фільм саги і одинадцятий за ліком у кінематографічному всесвіті «Марвел». Рушійний конфлікт — війна команди зі штучним інтелектом «Альтрон», створеним для захисту людства, який вийшов з-під контролю.

Як, власне, зробити цікавим кіно, в якому хепі-енд неминучий, усі головні гарні хлопці та дівчата неодмінно виживуть і переможуть, а всі погані — зазнають поразка? Двома шляхами: нарощувати спецефекти і психологічно ускладнювати героїв.

Зі спецефектами все гаразд. У «Ері Альтрона» зі злої волі оскаженілої комп’ютерної програми в повітря здіймається ціле місто з важким шматком земної кори; злий замір полягає в тому, аби підняти його в космос, а потім скинути на нашу планету, зумовивши спустошливий землетрус. Вельми вражаючі кадри, не враховуючи нескінченних боїв.

Щодо героїв, то в першому фільмі месники протистояли підступному, багатоликому і вельми артистичному богові Локі в належному виконанні Тома Хіддлстона. Завдяки цьому пафос боротьби врівноважувався більш-менш доречним гумором. Альтрон, зі свого боку — штучний інтелект, який керує армією роботів, тобто знеособлений за визначенням. Він теж балакучий і намагається жартувати, але те, що одного разу спрацювало, не обов’язково зберігається при тиражуванні. Зіткнення характерів усередині команди, чим був сильний фільм 2012 року, тут також пробуксовує, бо ми тепер знаємо, чого від кого чекати. Драматичні сцени між Халком і Наташею викликають, радше, сміх зважаючи на надлишок сантиментів — а в таких бойових сюжетах, як «Месники», слізний гліцерин має бути суворо дозований, інакше виходить непристойність. Цікавими є моменти страху і невпевненості, які телепатично обдарована Яскраво-червона Відьма (Елізабет Олсен) навіює бійцям, — але тут саме акторських емоцій бракує. Багатообіцяючим видається мотив ненависті Відьми і її брата до Тоні Старка — їхніх батьків убили бомби, створені корпорацією останнього, — але, на жаль, ця лінія обірвалася на півслові.

Що ж залишається? Сузір’я знаменитих акторів і все той же «піф-паф», що вийшов на новий рівень. Спецефекти, повторюся, чудові, Старіє така розвага швидко, але «Марвел» теж не стоїть на місці: «Месники: Війна Нескінченності. Частина 1» і «Месники: Війна Нескінченності. Частина 2» вийдуть на екрани 2018 і 2019 року відповідно, а перед ними з’являться нові «Капітан Америка» і «Тор», передбачено бенефіс і для Соколиного ока (а ось для Чорної вдови, на жаль, — ні). Шоу має тривати. А поки що — «Ера Альтрона» на першому місці за касовими зборами. Люди люблять героїв, навіть якщо ті програють могутній гідрі банальності, що пожирає Голлівуд.