Iван Козленко очолив Центр Довженка
«Це свідчить, що урок соціального активізму, даний Майданом, не пройшов даром»
Генеральним директором державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка» призначено одного з претендентів на цю посаду Івана КОЗЛЕНКА (який раніше обіймав посаду заступника генерального директора — директора кіноархіву), повідомляє прес-служба Міністерства культури України, уточнивши, що представлення нового гендиректора відбулося 12 листопада. За словами заступника гендиректора Центру Довженка з питань оренди та розвитку Світлани Коробіної, яка була другою претенденткою на посаду голови Центру Довженка, конкурс на посаду очільника Центру було скасовано. «Міністр Євген Нищук прийняв рішення про призначення Івана Козленка без конкурсу, скасувавши його 28 жовтня цього року», — сказала вона.
Нагадаємо, Національний центр Олександра Довженка — державне підприємство, що об’єднує державний кіноархів художніх фільмів та кінокопіювальну лабораторію. Фактично — державна фільмотека України.
Призначення Івана Козленка на посаду очільника Центру Довженка добивалися представники кіноспільноти, які ще в жовтні поширили відповідну петицію на ім’я прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка та міністра культури Євгена Нищука.
Іван КОЗЛЕНКО:
— Складно коментувати ситуацію, в якій ти мимохіть опиняєшся учасником і мусиш волею-неволею вживати якихось кроків, які ще вчора здавались тобі недоречними або передчасними. Проте, ступивши на цей шлях, я доволі скоро усвідомив, що зробив крок на політичне поле. На ньому важко відрізнити чорне від білого й тому всі твої попередні досягнення (у кого вони є) наче обнулюються. Ти стоїш голий на площі серед посполу, який використовує презумпцію винуватості вже через те, що ця площа — політична.
В будь-якому разі, я вважаю, що моє призначення після таких довгих і виснажливих перипетій — знак доброї волі й водночас неупередженого, аналітичного підходу до підбору кадрів з боку міністра культури Євгена Нищука й водночас — результат чіткої позиції кіноспільноти, яка вже вкотре в останні місяці виступила суб’єктом прийняття політичних рішень, що не може не тішити. Це свідчить, що урок соціального активізму, даний Майданом, не пройшов даром.
Очолити Центр в сьогоднішній ситуації стагнації економіки — це не помазання, а ноша, яка не лишає мені жодних ілюзій: саме в такій ситуації слід провадити радикальні реформи, які тепер стають шансом на виживання. Цей шанс треба гарантовано використати. Жорстка економія з одночасним використанням максимуму наявних ресурсів, раціоналізація процесів управління та менеджменту, залучення кваліфікованих кадрів, поступова перепрофіляція підприємства й зміна індустріальної парадигми на гуманітарну — це першочергові кроки, які слід зробити за перші 100 днів. Але найголовніший — перший крок — доукомплектувати команду, яка зможе йти в ногу зі мною.
