Катарсис за Станковичем
На своєрідний мініфестиваль одного композитора перетворився Четвертий хор-фест «Золотоверхий Київ». Із чотирьох днів форуму два було присвячено творам Євгена Станковича.
57-річний композитор, більш відомий як майстер симфонічного жанру, блискуче виявив себе з абсолютно нового боку. Його хорові твори емоційні, глибоко патетичні і вирізняються особливою продуманістю в інтерпретації текстового матеріалу. Як, наприклад, виконані в Колонному залі Філармонії псалми з циклу «До тебе, Господи, звертаюсь». Однак кульмінацією всього хор-фесту загалом була «Панахида за загиблими від голоду» на вірші Дмитра Павличка і канонічні тексти. У прекрасному виконанні Національного симфонічного оркестру під керуванням Володимира Сіренка, народного хору імені Г.Верьовки, солістів Ніни Матвієнко, Тараса Штонди, Миколи Шуляка, читця Лідії Жук цей пристрасний твір прозвучав на повну силу, змусивши слухачів пережити справжній катарсис.
А своєрідною контрастною розрядкою під завісу прозвучала прем’єра невеликої фольклорної опери «Купало». Створена Станковичем кілька років тому, вона з різних причин побачила світ лише сьогодні. Поза тим, чудернацький твір, побудований на народних купальських співах, після могутніх вражень попереднього дня здався швидше витонченою дрібничкою. А втім, фестиваль продемонстрував широкій публіці ще одну, досі невідому грань таланту Станковича — його уміння яскраво і переконливо писати для хорів. Так що, якоюсь мірою, в Україні на одного композитора стало більше, що само собою — подія, безсумнівно, відрадна.
