ХХХ ММКФ почався з провалу
Прес-показ американського блокбастера «Хенкок», яким 19 червня відкрився ХХХ Московський кінофестиваль, супроводжувався безпрецедентними запобіжними засобами, спрямованими проти «піратів». Представники американської кінокомпанії, не задовольнившись тим, як російські «сек’юріті» оглядають на вході акредитованих журналістів щодо наявності у них якої-небудь техніки для запису, включаючи мобільні телефони, попросили всіх покинути залу й узяли особисту участь у новому «шмоні». Як ви розумієте, кінокритикам уся ця принизлива процедура, яка, до того ж, затягла початок сеансу, дуже не сподобалася, і скептичне ставлення до фільму мимоволі виникло ще до його показу. Перші ж кадри «Хенкока» — погоня міськими вулицями десятка поліцейських машин за злочинцями —лише посилили скепсис, а вже за 15—20 хвилин деякі ображені журналісти потяглися до виходу.
Головний герой картини, який після амнезії вичитав для себе нове ім’я Хенкок на суповому пакетику, виглядає типовим американським бомжем: неголений, нетверезий, недбало вдягнутий, грубий і вульгарний у поводженні з іншими людьми, які у відповідь називають його «виродком». Але вже за кілька хвилин персонаж Сміта, котрий попиває віскі просто з пляшки, не випускаючи з рук заповітного пійла, зненацька стрімко злітає в небо і, промчавши з реактивною швидкістю над містом, приземляється в автомобілі злочинців, що тікають. Звісно, такого «винищувача», яким Хенкок постав перед публікою, не беруть жодні кулі. А сам «виродок», піднявши у небо, мов пушинку, авто з мафіозі, одягнув його на шпиль хмарочоса.
Ви думаєте, супергерой своїми подвигами викликав здивування і захват мешканців Лос- Анджелеса? Що б Хенкок не зробив, він залишається в їхніх очах «виродком». Автори стрічки представляють свого героя таким собі вигнанцем, від якого всі сахаються, якого, попри його суперздатності, люто ненавидять. Виявляється, є за що. Закидаючи в океан викинутого на берег кита, він заразом топить яхту; загасивши пожежу, в залишках обгорілого одягу з’являється на вулицях міста і, світячи голою дупою, годує дітлахів безцеремонно взятим із лотка морозивом; щоразу приземляючись на міських вулицях, він розламує асфальт... Гріхи Хенкока перед містом в очах мешканців не спокутують навіть його подвиги: порятунок людських життів, піймання особливо небезпечних злочинців тощо... Аби змінити імідж Хенкока, врятований ним від коліс поїзда професійний іміджмейкер пропонує йому розкаятися, вибачитися за всі руйнування й сісти у в’язницю. І тут у житті героя з’являється красива жінка (Шарліз Терон), дружина його нового друга, без якої ця банальна історія зовсім була б прісною...
Переказувати подальші події картини нема сенсу, оскільки всі й так здогадуються, в який бік вони розвиваються. Передбачувані та схематичні характери героїв, спечених за голлівудськими рецептами, що викликають нетравлення. Тож інтерес до картини, що підігрівається рекламою, у глядача зникає в міру того, як спустошуються від пива і поп- корну паперові «корита».
Сам факт відкриття «Хенкоком» відомого кінофоруму говорить чи то про остаточну й безповоротну смерть кіна як виду мистецтва, чи то про серйозну кризу фестивалю, організатори якого не змогли знайти для старту ювілейного ММКФ нехай не видатний, та хоч би просто пристойний фільм. Спроба зробити сенсацію на тому, що «Хенкок» буде показаний у Москві за два тижні до американської прем’єри (в СНД фільм з’явиться після 10 липня) і приїздом до Москви його творців, включаючи і виконавців головних ролей Вілла Сміта й Шарліз Терон, звісно, не спрацювала, і критики без фестивальних церемоній назвали останню роботу Пітера Берга «провальною». Чи зможе реабілітуватися тридцятий ММКФ в очах преси та глядача, покаже, передусім, конкурсна програма, в якій, нагадаємо, серед 16 картин бере участь і українська стрічка — «Райські птахи» Романа Балаяна.
