Хосе Каррерас пережив свій Чорнобиль і вистояв
А починалося все так... У сім років Хосе побачив кінофільм «Великий Карузо» і «захворів» співом. Він вступає до музичної школи, радуючи своїми успіхами вчителів. У 11 років відбувся його дебют на сцені барселонського Teatro del Liceo в опері Де Фалла «Ляльковий театр метра Петра». Здавалося, що після закінчення школи — пряма дорога до консерваторії, але на сімейній раді вирішили, що музика — заняття для душі, а треба підтримати батьківський бізнес (косметичний салон) і Хосе вступає на хімічний факультет університету. Декілька років йому вдається поєднувати приємне (спів) з корисним (вивчення природничонаукових дисциплін), а потім він зробив вибір на користь музики. У тому, що він вчинив вірно батьки пересвідчилися, будучи присутніми на спектаклі «Норма», де їх син блискуче виступив разом зі знаменитою Монтсеррат Кабальє.
Після перемоги на вокальному конкурсі ім. Дж. Верді всі двері в оперні театри Італії були для Каррераса відчинені. Співак отримує ангажемент на виконання арії Рудольфа в опері Пуччіні «Богема». Слава про талановитого актора з кожним його виступом зростає. Потім пішли запрошення в Лондонський «Ковент-Гарден», Віденську оперу, Нью- Йоркську «Метрополітен опера», Міланську «Ла Скала». У Х. Каррераса широкий репертуар — більше за 60 опер, сольна програма складається з різнопланових творів: класика, народні пісні й популярні шлягери, мюзикли. Особливо шаленіє публіка, коли артист виконує легендарну «Гранаду», серенаду «Скажіть дівчата подрузі вашій» і хіт зі спадщини Френка Синатри «Мій шлях». Деякі, особливо емоційні глядачки, навіть непритомніють. Каррерас — рекордсмен за кількістю аудіозаписів. Це 150 (!) альбомів, із яких близько 50 опер. Практично кожний другий диск став «золотим» і «платиновим».
«Тенори — щасливчики. Вони можуть вибирати з величезного розсипу чудової музики, — вважає артист. — Я не належу до розряду «холодних» співаків, для яких техніка виконання стоїть на першому місці. Коли я співаю, то намагаюся передати слухачам всі мої почуття. І впевнений, що вони сприймають ці послання. Найважливішою рисою таланту є теплота та емоційність. Я все життя займаюся улюбленою справою. Щоправда, я іноді йшов на компроміси, якщо це йшло на користь творові, що виконувався. Доводилося сперечатися з диригентами. Найвидатнішим з тих, з ким зв'язала співака доля — був Герберт фон Караян. Ми вперше зустрілися на фестивалі в Зальцбурзі, де разом виконали «Реквієм» Верді. Його смерть — велика втрата». Всенародна слава не зіпсувала Каррераса. Якщо на сцені він Бог, то в повсякденному житті дуже мила й приваблива людина, без зайвої пози та зоряної вередливості. У себе на батьківщині в Іспанії Хосе — національний герой. У Барселоні, на будинку на вулиці Галілео Галілея, 1 (де 52 роки тому він народився) встановлено пам'ятну дошку. Так продемонстрували свою пошану городяни, дізнавшись, що їх улюблений співак буквально повернувся «з того світу».
У своїй автобіографічній книзі «Пісні з глибини душі» Х. Каррерас поділяє життя до 16 липня 1987 року і після: «Жахлива новина застала мене в Парижі. Навколо свято й веселощі (День взяття Бастілії). Лікар Жан Бернар не приховував правду — лейкемія. Якщо не лікувати, то протягну декілька днів, щонайбільше місяць. Погладив себе по волоссі — й у руці залишився великий жмут... Хіміотерапія стала моїм особистим Чорнобилем. Чому я — питав себе? Може це розплата за довге і щасливе життя? « Лікування було виснажливим у спеціалізованій клініці в Америці, яку взяли в облогу меломани з усіх континентів. На його адресу надходили сотні тисяч листів і телеграм зі словами підтримки. Не залишили в біді Каррераса його друзі по сцені — Монтсеррат Кабальє, Лучано Паваротті і Пласидо Домінго. Поряд знаходилися його діти: Юлія і Альберт. Це справило майже такий же терапевтичний вплив, як і лікування лікарів. Після багатьох безсонних ночей Хосе вирішив, якщо одужає, то не стане повертатися до колишнього шаленого ритму життя й на сцену виходитиме лише у виняткових випадках. «Я став насолоджуватися, здавалося б, простими, звичайними речами: прогулянками на природі, посиденьками з друзями», — пише артист. Він створив Міжнародний фонд Хосе Каррераса для боротьби з лейкемією, запросивши для співпраці медичних світил з усього світу.
Його повернення на велику сцену сталося в Меріде під склепіннями старовинного римського амфітеатру в опері Керубіні «Медея». Партнершами виступили Монтсеррат Кабальє та Олена Образцова. За словами очевидців — повний тріумф і овації! Хвороба не відняла прекрасний дар співака — його неповторний голос. 1990 року народилося незвичайне тріо зірок світової опери «Три тенори». Ідея виступити разом на закритті Чемпіонату світу з футболу в Римі належить імпресаріо Лучано Паваротті. Цю ідею відразу підтримав Хосе Каррерас. А ось Пласидо Домінго довелося вмовляти в доцільності «дивної вигадки». Після їх фантастичного дебюту армія шанувальників зросла до декількох мільярдів осіб у різних країнах і континентах. Бачачи який інтерес викликає їхнє тріо, відбуваються гастрольні тури до Лос-Анджелеса, Токіо, Лондона, Мюнхена, Дюссельдорфа, Відня, Нью-Йорка. Останній концерт відбувся в березні, коли своїм мистецтвом вони підкорили Південну Африку. З одного боку, артисти несуть класику в маси (виступають не перед рафінованою публікою, а на стадіонах), з іншого — залучають до свої акцій рок- і поп- знаменитостей (Стінг, Боно, Дзукеро, Каас), а з третього боку, й про себе рідних не забувають (мільйон доларів — такий гонорар кожного з трьох тенорів).
Окрім музики й співу їх ріднить любов до футболу. Каррерас, як справжній каталонець, уболіває за «Барселону», практично не пропускає жодного матчу улюбленої команди. 1992 року він навіть був музичним директором церемонії відкриття і закриття Олімпійських ігор у Барселоні. А ще в знаменитих тенорів є маленька слабкість до гарненьких шанувальниць. За останні роки в кожного сталися приємні зміни в особистому житті — завели собі двадцятирічних подружок — «сивина в бороду, біс — в ребро»! Лучано потішає руладами свою екс-секретарку Ніколетту Мантовані, Пласидо зачарував партнерку (ліричне сопрано) Олександру Коман, а Хосе залицяється до 25-річної красуні — польки Патрисії Вой-Войцеховської. Схоже, що в Каррераса серйозні наміри, бо він вже їздив знайомитися з батьками нинішньої музи, а Патрисія часто стала супроводжувати актора в гастрольних турне.
Співак знявся в головній ролі в епохальній картині «Христофор Колумб». Про його життя поставлено автобіографічний фільм «Історія життя», який дістав престижну премію «EMI». Зараз готується нова екранізація стрічки про великого Енріко Карузо і Хосе Каррерасу запропонували зіграти роль знаменитого тенора всіх часів і народів. Хіба це не доля? Співак у відмінній творчій формі, має масу планів. Його приїзд до Києва — подарунок для меломанів.
