«Колесо Фортуни» приносить успіх

Глядачі побачать гала-концерт, який підготував із солістами опери і оркестром новий музичний керівник Харківської опери Віктор Плоскіна. А наступного дня  на публіку чекає балетна прем’єра. Вистава називається  «Колесо Фортуни». Вона  складається з двох творів класиків ХХ століття Карла Орфа («Карміна Бурана») та Моріса Равеля («Болеро»). До речі, цю виставу буде показано на гастролях українських артистів у трьох містах Бельгії: Лувен ля Ньов, Льєжі і Брюсселі.

«Колесо Фортуни» — перша спільна робота  диригента Віктора Плоскіни, балетмейстера Алли Рубіної, головного художника Надії Швець і головного хормейстера Олексія Черникіна. Кожен із постановників добре відомий харків’янам своєю творчістю.  Але особливий пріоритет у балеті, звичайно, має хореограф Алла Рубіна, яка вперше в Україні поставила на харківській сцені балети І. Стравинського «Весна священна» і «Петрушка». Вона ж  вигадала свої  сюжети  до сценічного втілення культових музичних творів  Карла Орфа  («Карміна Бурана») та Моріса Равеля («Болеро»).

Як вважає хореограф, твори, написані на початку  ХХ століття,  залишаються актуальними. Карл Орф у кантаті «Карміна Бурана» порушує теми  страху і надії звичайної людини  епохи середньовіччя, яка, незважаючи на неприхильність і несправедливість Фортуни, сміливо йде   назустріч випробуванням.

Нагадаємо,  «Карміна (що означає «книга віршів») Бурана (позначає  місцевість, де цей рукопис було знайдено)» послужила відправною точкою і для інших цікавих проектів. Найцікавіший із них — створений 1976 року альбом-платівка Давида Тухманова «По волне моей памяти», де використано фрагмент лірики вагантів (саме так називалися автори середньовічних співів). Пісня «Вспоминайте иногда бедного студента» була популярною завдяки веселому духу школярів, що не бажали заради пізнання відмовлятися від радощів життя. До речі, в мелодії цієї пісні легко впізнати інтонації Карла Орфа, який користувався тим самим джерелом.

Алла Рубіна і Надія Швець додали історії, яку розповів Орф, філософського сенсу і гострої динаміки сучасного видовища. У їхній виставі міняються місцями Король і Волоцюга, борються за людські долі Янгол і Диявол. Чаша терезів поперемінно схиляється то до Добра, а то до Зла.    Хто ж переможе в цьому  фатальному коловороті? Можливо, людям, якщо вони того захочуть,  вдасться здолати сваволю мінливої Фортуни, вважають постановники.

Логічним продовженням  вечора стане невеличкий балет на музику  «Болеро»   Моріса Равеля. До речі,  небагатьом відомо, що своїм народженням цей музичний шедевр зобов’язаний першому виконавцеві балету Іді Рубінштейн. Уродженка Харкова і спадкоємиця багатої єврейської родини, вона мешкала в Петербурзі, потім  переїхала до Парижа, оточуючи себе ексцентричною розкішшю і масою шанувальників.  Рубінштейн була не балериною, а, швидше, танцівницею, що на початку ХХ століття було звичним явищем. Вона змогла замовити і сплатити  Равелю написання музики, яка надовго їх пережила завдяки своїй  гіпнотичній дії і надзвичайному  зростанню  емоційної напруги. Його чудово втілює симфонічний оркестр театру, а хореограф Алла Рубіна, залишаючи головною дійовою особою ту ж Фортуну,  доводить  образи балету до жорстоких і мінливих  реалій  наших днів, але не дає  їм конкретної оцінки.