Коротко / КУЛЬТУРА

«Кварталами пам’яті»

Свою персональну виставку, що відкрилась у галереї «Ірена», нью-йоркський художник Альберт Файнгольд назвав «Квартали пам’яті».

Його живопис — поєднання колористичної вишуканості й емоційної ясності з невизначеністю враження. Невипадково постійні супутники архітектурних спогадів Альберта Файнгольда — осінь, туман, сутінки, а ще — сирі снігопади з їх характерною магічною тишею («Червоне марево. Осінь», «Тумани старого міста», «Печерськ. Вечірній гобелен», «Соната сутінків», «Прага. Сутінки», «Сніг у старому місті», «Після снігопаду. Площа Вашингтона»). Проте є на виставці роботи, зроблені цілковито інакше, як, наприклад, сповнена кольору і ритму настання ранку «Лук’янівка».

«Звертаючись — укотре — до теми міста, ловлю себе на думці про те, що за всім цим невідступним жанровим пошуком стоїть одна мета: відсторонитися, піти з тих міст, з якими пов’язала доля. Київ, що став уже самою ностальгією; бідовий, невсипущий Нью-Йорк; Венеція, котра тужить у дзеркалах; Прага, що лукавить Големом, — усі ці квартали пам’яті ще належить збути. Але збути не ілюзією фізичного повернення, а навпаки — поверненням у міцніше й істинніше середовище; у простір, який маячить, мов обітована земля, крізь ці міста, що загубилися в пам’яті; простір картини» — каже Альберт Файнгольд. Оксана ЛАМОНОВА.

«Ультиматум Борна» став лідером американського прокату

Трилер «Ультиматум Борна» вийшов у лідери прокату в кінотеатрах США, зібравши за перший вік-енд 70,2 млн. доларів і ставши однією з найсильніших прем’єр компанії «Universal Pictures» за всю історію, повідомляє newsru.com. «Ультиматум Борна» — третя серія шпигунського бойовика з Меттом Деймоном у ролі суперагента, який утратив пам’ять — із легкістю перевершив касові збори перших двох серій, що є рідкістю в Голівуді. Більшість інших продовжень кінохітів цього літа навряд чи змогли дотягнути до комерційного успіху своїх попередників. Перший фільм серії, «Ідентифікація Борна» зібрав за перший вік-енд 27 мільйонів доларів. Друга стрічка — «Перевага Борна» принесла 53 мільйона доларів, повідомляє The New York Times. Великі касові збори «Ультиматуму Борна» привернули до себе увагу ще й у зв’язку з величезною кількістю великих релізів цього року. Кіноіндустрія зазвичай розглядає серпень, як місяць для випуску другорядних фільмів, однак «Ультиматум Борна» довів, що це не так. Поганою новиною для Universal може стати лише те, що два основних учасники проекту — режисер Пол Грінграсс і сценарист Тоні Джілрой заявили, що ця серія для них остання. Незважаючи на те, що подібні заяви в Голівуді часто переглядаються, менеджерам Universal довелося витратити багато сил і часу, щоб умовити пару попрацювати над третім фільмом.

Картина Ван Гога, яку оцінювали в 25 млн. доларів, виявилася підробкою

Картина, яку приписували Ван Гогу, й яка належить Національній галереї Вікторії в Мельбурні, виявилася підробкою. Майже 80 років її вважали шедевром постімпресіонізму, а перші сумніви в автентичності полотна з’явилися лише рік тому. Полотно, яке отримало назву «Голова чоловіка» , знаходиться в колекції австралійської галереї з 1940 року, повідомляє newsru.com із посиланням на Reuters. До цього воно входило в зібрання картин газетного видавця Кейта Мердока. Картина, яка начебто належала пензлю Ван Гога, оцінювалася в 25 мільйонів доларів. Хоч мистецтвознавці з Амстердама, які проводили експертизу, визнали в полотні фальшивку, вони підтвердили його хронологічну автентичність: картина дійсно була написана за життя великого художника-постімпресіоніста, у другій половині XIX століття. Сумніви в автентичності картини виникли рік тому, коли вона привернула увагу експертів на виставці в Едінбурзі (Шотландія). Зокрема зазначалося, що портрет 1880 х років написаний на полотні в горизонтальній площині,а це вельми незвичайний для Ван Гога прийом. Тоді ж власникам порадили відправити картину до Голландії для проведення вичерпної експертизи.

Цікаво, що це не перший випадок, коли під обгрунтовані підозри підпадають картини, нібито написані Ван Гогом. Так, норвезький історик мистецтвознавства Йоханнес Роед дійшов висновку про те, що автопортрет Ван Гога з Національної галереї Осло, найвірогідніше, є фальшивкою. Картина, на якій зображений художник на синьо-зеленому тривожному фоні, вважалася єдиним автопортретом Ван Гога, зробленим ним після того, як він відрізав собі частину вуха. У той же час парадоксальним чином повідомлення про те, що портрет не належить пензлю Ван Гога, потроїв кількість відвідувань галереї. Правда, бувало й навпаки. Після палких суперечок 2002 року встановили, що знамениті «Соняхи» вартістю близько 50 мільйонів доларів є оригіналом. «Соняхи» були намальовані на невластивому для Ван Гога полотні з джуту, і це викликало підозри. «Ван Гог дійсно намучився з цією картиною, і що комічно, результатом цих мук стали заяви критиків про те, що картина — підробка», — говорилося у висновку експертів.

Володимир Войнович завершив трилогію про Чонкіна. Не пройшло і півсторіччя

Письменник Володимир Войнович написав третій роман про солдата Івана Чонкіна. Книга, яка називається «Переміщена особа», вийде до ювілею автора — у вересні 2007 року у видавництві «Ексмо», повідомляє lenta.ru з посиланням на «Російську газету». В інтерв’ю «Російській газеті» Войнович зауважив, що вся трилогія зайняла у нього 49 років, причому до останньої книги він не брався багато років, хоча планував її давно. Дія третього роману відбувається між 1941 і 1991 роками. Чонкін за збігом обставин опиняється у Німеччині, а потім, будучи у статусі «переміщеної особи», потрапляє до Америки, де стає фермером. Більше письменник романів з продовженням не планує і на разі закінчує мемуари.