Коротко / КУЛЬТУРА

Кокотюха вчить «Любити...»

Для прихильників літературної нестандартщини ім’я Кокотюхи — аж ніяк не новація. Авторський нестандарт завжди розпирав його мистецьку «сорочку» — ліз до вдячного читача, чи то пак народу, починаючи іще зі шкільних гумористичних оповідань, які наразі розрослися в серйозні дослідницько-наукові твори, додаючи поціновувачам його творчості ще більшої пікантності у смакових якостях його дітищ. Ну згадати хоча б дискусії стосовно нещодавніх «Кримінальна Україна» або «Почему Украина не Россия». Нещодавно з’явилася його нова книга «Любити живих» у співавторстві з іще одним відомим письменником та культурним діячем Максимом Розумним, який вважає, що у 90-ті роки письменники літературно жили повноцінно, поряд з тим ламаючи багато традицій. «90- ті роки, — наголошує він, — в культурному сенсі стали справжнім революційним контекстом».

— Коли ми писали цю книгу, — коментує у свою чергу Андрій, — хотіли довести, що, крім Андруховича і Забужко, в нас є й інші письменники, про яких варто говорити... Та людей цікавить не фасад, не сам процес, а те, що відбувається за лаштунками, і книга саме про це: коли, що і з ким п’ють ті, хто пишуть. Ми написали про злети й падіння, тріумфи та трагедії, історії та ілюзії наших сучасників, адже життя триває, в цьому житті є живі люди — і їх треба любити.

За довгі роки п’янок з українськими письменниками, так би мовити, з перших вуст у Кокотюхи назбирався склад цікавих історій про людей- ідолів. Однак ця певна info-пікантність з теренів кухонних засідань, зачовганих барних стійок у задимлених дешевих кабачках, вояжних відгомонів плесами Дніпра й не тільки наразі переросла межі чогось особистого, а відтак почала претендувати на істинну, хоч і неформальну історію української літератури 90 х, повiдомляє Валентина ОЛІЙНИК.

Тропічні джунглі на сцені ТЮГу

Київський академічний театр юного глядача на Липках закрив свій ювілейний 80-й театральний сезон прем’єрою — виставою для дітей «Добрий Хортон» за п’єсою Юрія Чеповецького. Яскраве, добре, екзотичне дійство запропонував режисер Максим Михайліченко найменшому глядачу ТЮГу на Липках у новій виставі «Добрий Хортон». Герої п’єси — це не давно знайомі поросята, вовки, зайці чи принц, принцеса та злий чаклун, а незвичні для нас мешканці тропічних джунглів — слони, бегемоти, лемур, мавпа, папуги та дивна пташка на ім’я Мейзі, з якої й почалась історія доброго слона Хортона. Звичайно, не обійшлось і без присутності людей — два мисливці, англійські джентльмени, відіграли не останню роль у вирішенні конфлікту звірів. «Добрий Хортон» — весела, захоплива музична вистава, в якій є професійна гра акторів, а режисерська робота проникнута тонким відчуттям дитячої психології, і все разом не залишить у залі байдужих ні серед дітлахів, а ні серед дорослих. Галина ТЕРЕЩЕНКО , спеціально для «Дня».

План по «зірках»

Відтепер в Україні щомісяця з’являтиметься по вісім зірок естради. Національний музичний проект з підтримки молодих виконавців «Український формат» це гарантує. Як вважають засновники («Радіо Люкс FM», «Європа плюс Україна», «Хіт FM Україна» та «Русскоє Радіо Україна»), цей прецедент дасть потужний поштовх для розвитку власне українського шоу бізнесу. Кожній пісні буде присвоєно номер для платного sms-голосування впродовж місяця її звучання. Щодня, на кожній зі станцій-засновників, запис тричі прокручуватимуть в обов’язковому порядку. Відтак у загальному рахунку кожна з них матиме нагоду звучати по дванадцять разів на добу. Фіналом, як передбачається, стане гала-концерт на Європейській площі до Дня Незалежності. Очікується, що володар першої премії отримає 50% від зібраної голосуванням суми (яка, орієнтовно, складатиме близько 40 тис. грн. — Авт. ) А поза всім, ще й право на зйомку дорогого відеокліпу з подальшою ротацією на «М1» аж до набуття ним статусу мега-хіта. Оскільки проект дотепер був не розкручений, процес затвердження першої вісімки відбувся не зовсім демократично. Кожна радіостанція просто мала квоту представити двох учасників, з якими, очевидно, так чи інакше співпрацювала. Але ж не всі таланти можуть «проштовхатися» таким чином. Відтак, уже наступним претендентам дається можливість так званого природного відбору. Себто представлення фонограм з поміткою «Для українського формату» на конкурсний розгляд в офіс «Радіо Люкс FM», що по Володимирській, 61. Найголовніше, на що варто зважити перед тим, як зриватися з місця: запис не повинен бути важким роком, чи жорстким техно! Іншими словами, — поперередньо відслідкуйте ідентичність вашого творіння з форматністю згадуваних радіомереж, повiдомляє Валентина ОЛІЙНИК.