«Курбас: нові світи»

Авторами виставки стали три куратора: американська, режисер українського походження Вірляна Ткач, художник Вальдемарт Клюзко і головна хранителька київського Музею театрального, музичного та кіномистецтва Тетяна Руденко.

Власне довгий шлях до цієї грандіозної і новітньої з технологічної точки зору виставки, розпочався... 28 років тому, коли Вірляна Ткач, заснувавши в Нью-Йорку Yara Arts Group, прем’єрою своєї вистави «Світло зі Сходу» 24 листопада 1990 року розказала Америці про режисера-новатора, експериментатора Леся Курбаса. Саме тоді цю виставу побачив і режисер Сергій Проскурня, який після повернення в Україну запросив Вірляну з Yara Arts Group з гастролями до Києва. Так почалася українська історія.

 До речі, прем’єра вистави, яка в Києві була показана під назвою «У світлі», співпала з ГКЧП (21.08.1991 р.). Так «старі світи» в останній раз відгукнулися  на долі Курбаса. Але саме тоді Вірляна Ткач вперше приїхала в Україну, і ця вистава стала першим міжнародним театральним проектом в Україні.

Ще одна стежинка до цієї виставки і шлях в «нові світи» почалися з самого Мистецького Об’єднання «Березіль» ще раніше —  у 1923 році. Тоді МОБ започаткувало театральний музей для збереження пам’яті про історію українського театру та фіксації розвитку сучасного театру. Саме колекцію музею театрального та кіномистецтва України, яка є найбільшим зібранням пам’яток про діяльність «Березоля», покладено в основу експозиції «Курбас: Нові світи».

На виставці представлено понад 200 експонатів із музею, серед яких оригінальний макет сценографії Вадима Меллера до вистави «Джіммі Гіггінз», сценічний костюм з вистави «Газ», ескізи, афіші, режисерські рукописи та фотографії.

Куратори навмисно відмовилися від традиційних експонатів, які демонструють побутове життя Курбаса або розповідають історію його життя, — замість цього вони наочно продемонстрували концепцію режисера про зв’язок поколінь, вплив минулого і майбутнього на сучасність і єдність простору, в якому живуть люди. Показали, яким новатором був український режисер і якого рівня український театр досяг у 20—30 роки минулого століття.

Наприклад, чи знаєте ви, що Лесь Курбас один з перших у світовому театрі почав використовувати на сцені мультимедіа і кіноекрани — у виставах «Макбет» і «Джиммі Хіггінс»? А чи знаєте, що перший оригінальний український мюзикл теж поставив Курбас?

На виставці вперше представлено нещодавно знайдену партитуру джаз-ревю «Алло на хвилі 477!». Вважалося, що цю музику із джаз-епохи 1920-х Харкова знищено. Аж ось, знайшлася диригентська партитура в музеї Харківського театру ім. Т. Г. Шевченка. Як би цікаво саме зараз було її відтворити, адже там досить цікаве лібрето і актуальні теми: із сатиричним поглядом на міське життя, де тогочасні глядачі легко вгадували багатьох відомих персонажів свого міста і події, про які йшлося — в 1-й дії, «дикими» танцями (блюз і чарльстон, пантоміма, циркові номери і пародія) — у другій, та цілісною історією в третій дії. Це могло б стати візитівкою чи родзинкою сучасного Харкова — театрального і музичного. А поки що вже є відтворена декорація до першого українського мюзиклу, що стала центральною інсталяцією виставки.

 «...Привчаємо музиканта до сучасної індустріальної ритміки, як вона на сьогодні закріпилася, наприклад, в американських танках, ми привчаємо їх використовувати для цього українську народну мелодію й у такий спосіб намагаємось не відкидати нашого майбутнього багатства культури, а навпаки, використати для нього все, що є цінного в нашій народній культурі», — писав Лесь Курбас.

Театр «Березіль» славився  своєю новаторською сценографією, яка і сьогодні виглядає революційною, сучасною і просунутою. Її створював художник-авангардист Вадим Меллер, який  був вірним соратником Курбаса практично в усіх постановках. 1925 року він разом з Сонею Делоне і Олександрою Екстер брав участь у самому гучному і масштабному світовому арт-форумі того часу — Міжнародній виставці декоративного та сучасного індустріального мистецтва в Парижі, де його нагородили золотою медаллю за сценографію до вистави «Секретар профспілки» театру «Березіль». Трохи пізніше репродукції експонатів виставки були надруковані в американському журналі The Little Review — вісім з них були присвячені виставі харківського театру. Цей журнал вперше експонується на цій виставці в Арсеналі.

Також під час виставки відвідувач має унікальну можливість прослухати авдіозапис першої дії вистави «Народний Малахій» у виконанні Йосипа Гірняка, який 1928 року був провідним актором цієї постановки.

Виставка триватиме в «Мистецькому арсеналі» до 2 грудня. Відбуватимуться кураторські екскурсії, цікаві лекції та інші спеціальні заходи:

• концерт піаніста Ентоні Колмана з Нью-Йорка;

• презентація книжок Мейген Фавлер «Бомонд на краю імперіі: держава і театр в радянській Україні 20 років»;

• лунатиме музика автора «Алло на хвилі 477» Юлія Мейтуса у виконанні Фіми Чупахіна (Нью-Йорк) і бенду Jazz Age з Харкова;

• композитори Роман Григорів і Ілля Разумейко спільно з творчим об’єднанням  Nova Opera відтворять музику до вистави «Газ»;

• бліц-фестиваль KURBAS 10Х10, де 10 театрів і/або художників представлять 10 театральних рефлексій на спектаклі Курбаса в «Березоля».