Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Моя сім’я та інші звірі

В Інституті проблем сучасного мистецтва представили виставку «Механізм еволюції»
08 листопада, 10:59

Вона відбувається в рамках платформи «Новітні спрямування». На виставці представлено: живопис, скульптура, інсталяція, фото, відео-арт, а також, роботи, виконані в експериментальній техніці. У проекті беруть участь 43 учасники, від знаного Іллі Чичкана до «нових» імен.

Вінцем еволюції одного разу стане... біоробот. У всякому разі, в цьому впевнений ідейний натхненник «Механізму еволюції» Ігор Абрамович (керівник проекту) разом із співкураторами виставки Андрієм Сидоренком і Олександром Халепою.

«В основі проекту — роздуми про сучасну біополітику, як у ній уживаються механістичний підхід та еволюціонізм», — читаємо у виставковій специфікації. Єдиний її недолік — це дуже опосередковане відношення до того, що насправді можна побачити у експозиції у Інституті проблем сучасного мистецтва. Почувши всього два слова — «еволюція» та «роботи», більшість художників-учасників, здається, вирішили не вслухатися к подальші кураторські мови. І, як наслідок, зобразили або «еволюцію», якою пам’ятають її ще за шкільними підручниками біології. Або ж — роботів чи щось техногенне. Третя група «творців» немовби взагалі нічого не чули: надали для проекту роботи, які не мають жодного відношення до теми виставки (втім, за бажання, будь-який зв’язок «всього з усім» завжди можна обґрунтувати).

Королем дарвіністів у класичному «шкільному» розумінні досить передбачувано виглядає робота Іллі Чичкана. Його шимпанзе, з любов’ю виписана олійними фарбами, не така й проста, як може здатися на перший погляд. Влітку картина вже виставлялася у київській «Карась галереї» у рамках спільного проекту Іллі і Саші Чичканів «Психодарвінізм. Еволюція психів». А незабаром на галерею подали судовий позов «за образу почуттів віруючих». (Частина робіт серії були стилізовані під ікони в окладах). Безпрецедентна в Україні «релігійно-цензурна справа» розвитку не отримала. І, тим не менше, «дарвінівську» мавпочку в ІПСМ можна розцінювати як жест солідарності художників і галеристів у боротьбі проти цензури. Без будь-усяких зусиль з боку художника-автора вона стала наочним символом духовної еволюції: протистояння в Україні «завтра» (сучасного арту) з «позавчора» (патріархальними цінностями).

Щоправда, смикати тигра за вуса і хвіст, виставляючи «мавпячі ікони», в Інституті проблем сучасного мистецтва теж не стали. Ненадійною «політикою» (і, на жаль, злободенною актуальністю) тут знехтували, віддавши перевагу «вічним цінностям». А саме, філософствуванню за допомогою мистецтва — або ж сміху, теж не без участі останнього. Цикл «Еволюція — це втеча від Смерті» відомого фотохудожника, а в останні роки ще й примітивіста-живописця Олександра Ляпіна, об’єднує обидві тенденції. Нагадує — Босха.

Українських прихильників «техногенного» шляху розвитку людства можна впізнати по любові до інсталяцій (замість традиційного живопису). Коли тільки-но заходиш до виставкової зали ІПСМ, в очі впадає дерев’яний «Ікар» молодого, але вже дуже затребуваного художника Антона Логова. Гігантський різнокольоровий космічний супутник, зібраний немов із деталей величезного дитячого дерев’яного конструктора, ширяє попід самою стелею, немов спостерігаючи за відвідувачами. На щастя, падати він не збирається. А от інтерактивна скульптура «Дефрагментація» Едуарда Потапенкова, Сергія Корієвського, Людмили Раштанової від самого початку лежить на підлозі, виручивши вени-кабелі та підморгуючи кольоровими лампочками. Ігри розуму і технологій, на думку художників, цілком можуть призвести до сумного фіналу — загибелі людства, «як у фільмі-катастрофі».

Понад третина робіт «Механізму...» дуже умовно відповідають заявленій кураторами «еволюційній» темі. Особливо це стосується фотографії. Але... Тематична «всеїдність» цього раз пішла тільки на користь проектові в цілому. Одна поряд із іншою в його рамках проекту прекрасно уживаються виконані у різних техніках роботи відразу 43 дуже різних художників, від маститих або ж більш-менш відомих (окрім уже згаданих, це Вадим Бондера, Гамлет Зіньковський, Олександр Клименко, Роман Михайлов, Ніна Мурашкіна, Роман Пятковка, Оксана Чепелик тощо), до практично не відомих...

Експозицію можна побачити до 21 листопада.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати