«Мрію, щоб цілий світ почув про нашу класичну пісню»

Всесвітньо відомий бас-баритон разом із німецько-британським піаністом Річардом Уайлдсом озвучать тексти Тараса Шевченка та Вільяма Шекспіра в українській мистецькій пісні. Концертна програма «Шевченко і Шекспір. Мрії, прагнення, відчай», яку артисти успішно представили за кордоном, у рік 400-річниці від дня смерті В.Шекспіра, прозвучать у Національної філармонії України 5 червня та у Львівському концертному залі ім. C. Людкевича 9 червня.

Камерно-вокальні твори М. Лисенка, Я. Степового, С. Туркевич на поезію Т. Шевченка та цикл «12 сонетів Вільяма Шекспіра» О. Яковчука у самобутньо виконує П. Гунька під акомпанемент Р. Уайлдса. Примітно, що вокальний цикл сучасного українського композитора Олександра Яковчука, написаний спеціально на замовлення Павла Гуньки у 2009 році. Це музичне втілення 12 сонетів Шекспіра (в українському перекладі Остапа Тарнавського), де послідовно використовується кожен із 12 тональних центрів, що нагадує знаменитий «Добре темперований клавір» Йоганна Себастьяна Баха.

Варто зазначити, що незвичне для української публіки визначення камерно-вокальних творів як мистецьких пісень невипадкове. Співак Павло Гунька переконливо вживає термін саме «мистецька пісня», тобто art song (англійською), das Lied (німецькою) або mйlodie (французькою). В академічній музиці, мистецька пісня — це найбільш розвинута форма для голосу й інструмента. На думку канадського музиколога Василя Сидоренка, вона з’являється на початку XIX ст., коли фортепіано, як інструмент, досягає певної досконалості. Мистецька пісня охоплює найкращі ідеали поезії, музичного мистецтва та композиторської майстерності. Вона яскраво передає настрій, драму, переживання широкою палітрою різноманітних музичних звуків. Тут фортепіанна партія — не просто акомпанемент, а невід’ємна частина музичної канви.

— Немає іншої музичної форми, щоб так поєднувала всі ці елементи в одне ціле. Але чому мистецька, а не художня пісня? — розмірковує Василь СИДОРЕНКО. — Є музичне мистецтво, є художнє мистецтво, але немає музичного художества! Замість того, щоб сліпо запозичати ідіоми з російської мови, треба творити відповідну українську термінологію. Мистецька пісня — це найкраща назва, яка уникає всіх неточностей слова «художній».

Нагадаємо, з 2004 р. у Канаді активно розвивається грандіозний проект «Українська мистецька пісня» (Ukrainian Art Song Project), автором ідеї та його творчим керівником є Павло Гунька. На сьогодні це найбільший міжнародний проект зі створення студійних записів української класичної музики.

На студії Глена Гульда у Торонто вже записано 17 компакт-дисків, загалом 350 мистецьких пісень із 1100 одинадцятьох українських композиторів! Ноти всіх пісень (у рамках проекту) доступні для вільного доступу через Інтернет безкоштовно.

Павло Гунька мріє за допомогою UASP підняти українську професійну пісню на світовий рівень німецької або італійської: «Я щасливий, що маю нагоду працювати з найвидатнішими диригентами та режисерами світу і всі знають, що я «британський українець». Усе, чого вчуся в них, стараюся привносити до проекту записів українських класичних пісень. Українська класична мистецька пісня віддзеркалює культурну глибину наших людей. Понад 1500 пісень видатних українських композиторів — це важлива і цінна частина нашої культурної спадщини. Мрію, щоб цілий світ почув про нашу класичну пісню»!