Музика смутку

Це буде вечір пам’яті по жертвах Чорнобильської трагедії, в якому візьмуть участь українські та італійські співаки, хор і симфонічний оркестр Національної опери. За диригентський пульт стане Володимир Кожухар. Партію сопрано виконає переможниця багатьох престижних вокальних конкурсів, зокрема, «Марія Каллас — нові голоси для Верді» (2000 р.), знаменита італійська співачка Франческа Скаїні (кияни запам’ятали її прекрасний голос після блискучого виступу на Міжнародному фестивалі «Аве, Верді» 2001 р.). Зі Словенії до Києва приїде знаменитий український бас Валентин Пивоваров, а партії меццо-сопрано і тенора виконають солісти Національної опери Алла Позняк та Дмитро Кузьмін. Цей концерт відбудеться завдяки спільній роботі Італійського інституту культури в Україні та дирекції Національної опери.

Як писав Джузеппе Верді, приводом для створення «Реквієму» стала смерть італійського поета і письменника, автора роману «Заручини» Александро Манцоні — митця-громадянина, одного з найбільш великих діячів італійського національно-визвольного руху. Композитор схилявся перед Манцоні як перед «чудовим письменником і великою людиною, зразком доброчесності та патріотизму». В умовах Італії того часу єдино можливим для присвячення жанром був реквієм (похоронна меса) на традиційний латинський текст.

Вперше «Реквієм» Дж. Верді було виконано 22 травня 1874 року, в річницю смерті Манцоні, в Мілані, в церкві святого Марка під орудою самого автора і за участю грандіозного хору, оркестру та кращих італійських співаків, — пише requiem.ru. Вже за декілька днів «Реквієм» було повторено з величезним успіхом у оперному театрі «Ла Скала», а потім — у Парижі, Відні, Петербурзі та інших містах. І всюди цей твір композитора приймали, бурхливо аплодуючи, вимагали повторення окремих номерів.

Скорбота за померлим, гнів, викликаний безжалісним вторгненням смерті в життя великої людини, любов і ніжність до нього, радість земного існування — ці почуття Верді втілив дуже щиро, і може тому, минають сторіччя, а «Реквієм» хвилює і захоплює слухачів різних країн.

Перший великий розділ «Реквієму» носить назву «Requiem aeternam» («Спокій вічний») і відіграє роль прологу. У ньому виражено основну думку всього твору: яка б не була важка втрата й велике горе, життя нездоланне.

У другому розділі «Dies Irae» («День гніву») композитор створює ряд глибоких сцен, які розповідають про страждання людини, її боротьбу з ворожими силами.

Третій розділ «Domine» («Господи») — умиротворений світлий спокій, ліричне споглядання.

У четвертому розділі «Sanctus» («Свят»), свого роду грандіозній і майстерно побудованій поліфонічній п’єсі, композитор прославляє творчу силу розуму.

У п’ятому розділі «Agnus Dei» («Агнець Божий») Верді створює дивовижно привабливий своїм благородством, простотою та етичною чистотою музичний образ.

Шостий розділ «Lux aeterna» («Світло вічне») являє собою порівняно невелику інтермедію, яка готує грандіозний фінал «Реквієму».

Фінал, названий «Lidera me» («Звільни мене»), — велична музична побудова, яка увінчує весь твір як підсумок драматичного розвитку. «Реквієм» закінчується могутнім піднесенням звучності оркестру, хору і просвітленим спокоєм...