«Ми хочемо робити українське мистецтво видимим»

Багато хто вже скучив за цим музеєм, який влітку зачинився на реставрацію. Ремонтні роботи з дахом і фасадом, реставрація мармурових сходів та підлоги вестибюлю, оновлення зони гостинності — це перша реставрація в історії закладу, якому наступного року виповнюється 120 років (офіційне відкриття відбулось 1904-го, але перша виставка в ще недобудованому приміщенні відкрилася 1899-го). І ось 23 грудня для всіх відкрили перший поверх експозиції, де представили виставковий проект «ЯВЛЕННЯ. Пам’ятки Братського монастиря». Центральні сходи перед входом ще перекриті, реставрація фасаду та аванзали триватиме і наступного року, але перші зміни вже можна оцінити. Що повністю готове — це нова айдентика NAMU (саме така абревіатура від назви англійською National Art Museum of Ukraine — нині на логотипі музею). «День» дізнався, які сенси вкладають у ці зміни.

ТВОРЧІ МУКИ

«Нам хочеться якісних змін, тому зараз ми перебуваємо у певному русі. Ці процеси ще не закінчені, триває реставрація будівлі. І хочеться, щоб з’явились не тільки зовнішні зміни в будівлі, — хочеться, щоб ви побачили рух, зміни, життя всередині музею», — генеральна директорка NAMU Юлія ЛИТВИНЕЦЬ пояснює, що мотивувало музейників розпочати співпрацю з креативною агенцією Banda, яка розробила нову айдентику благодійно і безоплатно.

ФОТО НАДАНО NAMU

Перша зустріч команди Banda Agency та музейників відбулася ще у квітні 2017 року. Креативників ввели у контекст, розповіли про життя музею, унікальність його колекції. Між іншим, у цій колекції зберігаються картини прадіда співзасновника і креативного директора Banda Agency Павла ВРЖЕЩА — пейзажиста Євгена Вржеща.

В агенції знайшлося багато охочих попрацювати над айдентикою NAMU, розроблялося чимало варіантів, зрештою музею представили три. «Нам здавалося, що вони круті, стильні, пропрацьовані. Потім команда музею взяла час подумати і прийшла до нас з відповіддю: «Ні», — розповідає Павло Вржещ.

Процес затягнувся, тож креативники і музейники взяли тайм-аут. Павлові тоді здавалося, що нічого вже не вийде, бо не зійшлося бачення. «Але тут слід подякувати команді музею, бо вони покликали нас до себе ще раз. Ми приїхали, нам знов детально пояснили всю цінність і важливість музею, зробили презентацію, де крок за кроком показали, чому те, що ми представили, не підходить, не має достатньої глибини», — продовжує співзасновник Banda. Після цього натхнення повернулося, робота продовжилась.

Команда креативного агентства визначила три пріоритети: має бути зрозуміло, що, по-перше, музей український; по-друге, сучасний і динамічний; по-третє, це — музей мистецтва.

ЕПОХИ І СЮЖЕТИ

В основу брендингу покладені шрифти різних періодів: 1500 року, 1800-го, 1910-го, 1930-го, 1960-го. Новий шрифт NAMU Font, автор якого — Дмитро Растворцев, зроблений так, що можна обирати різні варіанти накреслення, пов’язані з кожним із періодів. Також шрифт знаходиться у вільному доступі, тож кожен може завантажити його й використовувати.

Новий логотип музею вирізняється лаконічністю і складається із літер різних епох.

Також у креативному агентстві запропонували чимало зразків яскравої сувенірної продукції: світшоти і парасолі, футболки, чашки тощо. Журналістів, які побачили презентацію айдентики першими, буквально зворушили шкарпетки з гусками на тлі написів NAMU. «Ми хочемо розповісти історію, яка тут відбувається, — історію персонажів на тій чи іншій картині — ми «вирізаємо» їх і ставимо на передній план, а музей стає тлом для персонажів. Відтак музей надає можливість розказати ці історії, він є спостерігачем цих історій, він їх всотує, знає», — пояснює задум Павло Вржещ.

«У своїй комунікації ми радше боремося не з іншими музеями, а з тим, що ось людина йде або скролить щось в «Інстаграмі» — і треба, щоб проходячи повз, вона зупинилася й подумала, а що це таке цікаве, — продовжує Павло. — Ми хочемо показати, що музей — це так само цікаво, як фотографії ваших друзів, навіть цікавіше, це щось незвичне, глибше, і що всередині музею така сама стрічка з картин, як в «Інстаграмі», тільки тут кожна картина має свою історію».

НАСОЛОДА ПРОСТОРОМ

Колір лінії виднокола між морем і небом, Sea Nor Sky 643 — таку назву має новий колір стін у вестибюлі Національного художнього музею. В аванзалі це знайдений під шарами фарби сірий колір. Ще у вестибюлі з’явилися меблі кольору, подібного до кольору морської хвилі. Головним акцентом зони гостинності стали білі колони та пілястри. Щоб дібрати кольори, архітектори Олексій Биков, Олександр Бурлака і Павло Величко робили багато виносок, радилися з працівниками музею. Від початку архітектори хотіли використати чисті відкриті яскраві кольори в українських традиціях. Після експериментів і тривалих обговорень зупинилися на спокійніших, але все одно відкритих.

Добір кольорів — лише невелика частина всієї роботи. Спочатку архітектори працювали з архівами, досліджуючи історію будівлі та її інтер’єрів. Нагадаємо, спочатку будівлю музею зводили за проектом московського архітектора Петра Бойцова, але доопрацьовував його і керував роботами легендарний Владислав Городецький. Упродовж свого існування музей добудовувався.

«Перше наше враження від зони гостинності — раніше тут був дуже перевантажений простір. Відчувалося, що не використали всіх можливостей цього простору: висока стеля, прекрасні колони, багато елементів, які хочеться роздивлятися, але всі вони були заставлені меблями. Ми запропонували звільнитися від цього і зробити просто меблі, які ставляться й виносяться, прибрати структурні елементи, як-то перегородки, щоб насолоджуватися інтер’єром музею. Але передусім ми виконували професіональну функцію: доступність, зручність та інші вигоди», — коментує Олексій Биков.

Як і стосовно кольорового рішення, архітектори опитували працівників музею, щоб дізнатися, що їм самим хотілось би змінити, а що і так подобається.

До слова, нові меблі в музеї — з історичним підтекстом, за основу взятий проект архітектора Павла Голландського, знайдений в архіві NAMU.

Зміни тривають — 2019-го в аванзалі мають з’явитися кафе і крамниця.

ВИ СЮДИ ПОВЕРНЕТЕСЬ!

Оновлення всередині NAMU було б неможливе без його друзів — перш за все, меценатського клубу «Леви музею». «Завдяки «Левам музею» ми мали змогу відреставрувати підлогу у вестибюлі та сходи на другий поверх, — каже Ольга БАЛАШОВА, заступниця генеральної директорки NAMU з питань розвитку. — Влітку ми оголосили про краудфандинг, говорили, що нам потрібно зібрати 710 тисяч гривень, щоб наша омріяна зона гостинності стала реальністю. Ми просували наш проект на «Кураж Базарі», де збирали благодійні внески, які, зокрема, обмінювали на сувеніри, що нам їх допомогли зробити партнери. До справи долучилися майже п'ять тисяч людей, ми зібрали близько 50 тисяч гривень». Завдяки «Левам музею» ця сума значно зросла, але і таких коштів не вистачило, щоб зробити одразу все. Втім, Ольга Балашова зазначає, що музей відміряв на трансформації два роки, тож зараз якраз перебуває на середині шляху.

Звісно, жодні зміни фасаду та інтер’єрів не мають сенсу без сучасних підходів у роботі. У музеї давно влаштовують освітні та інтерактивні програми для дітей і дорослих, лекції, і ця робота триватиме, також на наступний рік заплановано кілька великих проектів.

«Це не просто фасад. Це вказівник, що ми прагнемо рухатися назустріч аудиторії і хочемо робити українське мистецтво видимим і потрібним не лише в Україні, а й в усьому світі. Бо ми віримо, що тут зберігаються світові скарби», — говорить про реконструкцію Ольга Балашова.

Заступниця генеральної директорки музею обіцяє, що в NAMU змінюватимуть підходи в комунікації з аудиторією. «Як показав мій досвід річної роботи тут, головне — заманити сюди людей, — переконує Ольга. — Людей відштовхує те, що вони не знають, що тут, якісь стереотипи. Але якщо вони приходять сюди — все, вони залишаються з нами. Люди бачать ці зелені та червоні стіни, ці роботи, і вже не можуть це забути».